Німецька ліва молодь протестує проти дій уряду щодо посилення обороноздатності

У понад сотні міст сьогодні пройшли демонстрації «Schulstreik gegen Wehrpflicht» («Шкільний страйк проти військової служби»), на які вийшли близько 45 тисяч молодих людей. Вони висловлюють незгоду з відновленням строкової служби в армії та загалом поверненням влади до риторики необхідності захисту держави. Учасники вийшли з суперечливими плакатами: «Ваша війна — без нас», «Надбагатих — на гарматне м’ясо», «Багаті хочуть війни, молоді — майбутнього» та «Росія нам не ворог».

Ці «антивоєнні» рухи спрямовані передусім проти дій уряду щодо посилення армії. Вони тісно пов’язані з лівими рухами (не випадково на їхніх плакатах гасла проти багатих), але німецькі праві популісти також підтримують усіляке зближення з Кремлем замість протистояння російській армії. Таким чином, всі вони експлуатують популістські ідеї, ніби можна уникнути так необхідного посилення війська та захисту Європи.

У січні цього року набув чинності новий закон про військову службу, метою якого є збільшення чисельності активного складу Бундесверу до 255-270 тисяч військовослужбовців до 2035 року (на сьогодні чисельність Бундесверу становить 186 тисяч). Проте навіть обмежені плани (в контексті нинішніх викликів) зіткнулися з опором частини суспільства, яка не готова сприймати реальність російської загрози. 

Очевидно, що кожен потенційний крок уряду до посилення армії буде супроводжуватися критикою і опором з боку проросійських сил, котрі переконують суспільство, що «це не їхня війна». Проте реальність останніх місяців доводить протилежне і свідчить про наближення цілком фізичної загрози як для Німеччини, так і для інших європейських країн. Протягом останніх тижнів почастішали випадки фіксації російських безпілотників і диверсій на території ЄС (зокрема за участі росіян з ГРУ). Литва проводить консультації з Польщею на випадок міжнародної евакуації, а кремлівський диктатор прямо заявляє про «порушення прав російськомовного населення в країнах Балтії» (що й було формальною причиною вторгнення в Україну).

На тлі цих тривожних тенденцій населення ЄС, зокрема Німеччини, донині не усвідомлює масштабу загрози. За чотири роки повномасштабної війни Росії проти України Європа не провела необхідних безпекових реформ, а донині живе пам’яттю про дешевий російський газ і можливість «торгувати замість воювати». Проросійські та антимілітарні настрої зручні для політиків-популістів, однак ця інфантильність вже приносить негативні плоди: Європа все ще ігнорує гібридну агресію Росії.