Прем’єрки Італії та Данії закликали ЄС посилити контроль над міграцією та захистити європейську спадщину

11 серпня 2026 р.

Понад десятиліття масова міграція до Європи стала одним із ключових питань внутрішньої політики. Цього часу виявилося недостатньо для якісних змін, а наслідки міграційної кризи стають дедалі виднішими. Європейські праві активно критикують політику відкритих дверей та мультикультуралізму, проте нині навіть центристи та деякі соціал-демократи визнають проблему.

10 серпня прем’єр-міністри Італії та Данії спільно звернулися до Європи із закликом посилити боротьбу з нелегальною міграцією. Джорджія Мелоні та Метте Фредеріксен наголосили на необхідності забезпечити безпеку громадянам ЄС і захищати європейські цінності та культурну спадщину. Приводом до спільної заяви стала міграційна криза в Сеуті — іспанському ексклаві в Африці, в який незаконно проникли десятки тисяч нелегальних мігрантів.

Очільниці урядів Італії та Данії прямо зазначають, що неконтрольована міграція є проблемою, яка пов’язана зі зростанням злочинності. Раніше такі заяви тлумачилися в ЄС як певна форма радикалізму чи шовінізму, але в 2026 році це лише нейтральна констатація фактів, на які надто довго закривали очі. Тому Мелоні та Фредеріксен зазначили, що європейці очікують від політиків конкретних рішень. Вони прямо назвали зростання злочинності, посилення тиску на державні служби та зниження довіри громадян наслідком політики лояльності до масової міграції.

Однією з головних їхніх пропозицій стало створення центрів репатріації за межами Європейського Союзу: «Нам потрібно створити центри репатріації в третіх країнах, а також інші інноваційні рішення за межами Європи. Ми наполегливо працюємо над цим». Італія вже намагається реалізувати схожий підхід спільно з Албанією, створивши там центри для мігрантів, яких перевозять з Італії для тимчасового перебування на період розгляду заявки. Перевага цього підходу полягає в боротьбі з очікуванням деяких мігрантів автоматично залишитися в ЄС, навіть без легального статусу.

Особливу увагу Мелоні та Фредеріксен приділили питанню інтеграції тих іноземців, які вже легалізовані на території ЄС. Європейці постійно відчувають на собі проблему різниці культур і цінностей між місцевим та новим населенням. «Повага до наших законів має йти пліч-о-пліч із повагою до європейських цінностей», — наголосили вони. Цікаво, що обидві жінки представляють досить різні політичні сили (Мелоні очолює правий уряд, а Фредеріксен є представницею соціал-демократів), проте обоє наголосили на важливості цінувати християнську спадщину Європи:

«Ми обидві пишаємося християнською культурною спадщиною Європи та хочемо її захистити. Ми очікуємо, що ті, хто приїжджає до наших країн і вирішує зробити Європу своїм домом, поважатимуть наші цінності та не намагатимуться нав’язати нам спосіб життя, якого ми не хочемо», — йдеться у спільній заяві.

Звичайно, дана заява не означає рехристиянізацію Європи чи офіційне визнання християнської культури як універсальної, але все ж вказує на розуміння деякими лідерами необхідності мати конструктивну ціннісну базу як альтернативу ісламу чи тим паче шаріату. Джорджія Мелоні багаторазово наголошувала на католицькій ідентичності італійців, а Фредеріксен називала іслам «перешкодою для інтеграції», стверджуючи, що деякі мусульмани «не поважають данську судову систему». Очевидно, що ця риторика буде поглиблюватися і очікуються реальні кроки до бодай якогось врегулювання проблеми обмеження міграції та інтеграції вже легалізованих мігрантів.