Рамковий меморандум США та Ірану виглядає як стратегічна поступка Вашингтона Тегерану

Меморандум вже підписали американський президент Дональд Трамп та президент Ірану Масуд Пезешкіан. Документ, копію якого оприлюднило американське видання NPR, містить 14 пунктів, позитивними з яких є хіба припинення вогню та розблокування Ормузької протоки. Решта містить або пряму вигоду для Ірану, або створення умов для подальшого повернення впливу ісламської республіки на Близькому Сході.

Значну частину документа присвячено економічним питанням. Але замість знищення чи ослаблення іранського режиму тепер вже США зобов’язуються зняти всі санкції з Ірану, а також розробити план реконструкції та розвитку Ірану на суму щонайменше 300 мільярдів доларів. Важливо зазначити, що це значно більше, ніж США надали Україні, яка є союзником, а не противником.

Ще однією скандальною частиною меморандуму є включення Лівану як проіранської сторони в контексті майбутньої угоди. Це означає, що Хезболла потенційно отримає можливості відновитися після поразок попередніх років. Також Іран обіцяє не розробляти ядерну зброю (що обіцяв і раніше), але проголошує намір збагачувати свій високозбагачений уран під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії.

Варто зазначити, що згідно з попередньою угодою, підписаною за президентства Барака Обами, Іран також зобов’язувався не розробляти ядерну зброю і збагачувати уран лише під наглядом МАГАТЕ, проте не дотримувався обіцянок. Дональд Трамп багаторазово критикував ядерні угоди 2015 року (Спільний всеохоплюючий план дій, JCPOA), але тепер підписує меморандум, який потенційно може стати ще гіршою перспективою посилення Ірану на Близькому Сході.

Реалізація домовленостей уже має серйозні труднощі. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що повне завершення війни неможливе без виведення ізраїльських військ із територій, зайнятих на півдні Лівану. Таким чином Іран буде намагатися тиснути на США, щоб вони тиснули на Ізраїль, адже американська адміністрація поспішає із розблокуванням Ормузької протоки задля стабілізації цін на енергоресурси. Усвідомлюючи наявні політичні важелі тиску на адміністрацію Трампа, Іран додає до вимог пропозицію збирати з кожного судна в Ормузькій протоці плату, що потенційно надасть можливості швидкого економічного відновлення країни, а разом з тим — відновлення агресивних дій на Близькому Сході.

Підписання меморандуму не означає швидкий мир чи встановлення стабільності, адже навіть до наступного етапу перемовин є 60 днів. Однак на порядку денному наразі не стоїть питання захисту іранських християн чи тих опозиційно налаштованих людей, які виходили на протести у грудні-січні. Тоді Дональд Трамп обіцяв їм підтримку і заявляв, що «підмога вже в дорозі», але відсутність розумного планування, стратегічного бачення і політичної волі знову перетворює зовнішню політику Трампа на черговий приклад віроломства і потенційної втрати тих переваг, які отримали США та Ізраїль протягом 2024-2025 років.