В Україні триває активний діалог між державними органами та церквами щодо актуальних суспільних і законодавчих питань. Після зустрічі з прем’єр-міністром Юлією Свириденко представники церков мали розмову із керівництвом парламенту, під час якої обговорили подальшу взаємодію та проєкт нового Цивільного кодексу. В останні місяці він набув резонансу та став об’єктом нападів з боку ліволіберальних сил через збереження природного погляду на сім’ю та ідентичність.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на важливості відкритого та відповідального діалогу в контексті питань, які стосуються людини, сім’ї, людської гідності та свободи совісті. Представники влади висловили вдячність церковним і релігійним організаціям за змістовне обговорення та готовність долучатися до обговорення законодавчих змін, хоча наразі не відомо, як саме цей та подібні діалоги вплинуть на зміст документа, що готується до другого читання.
Довкола проєкту Цивільного кодексу тривають обговорення, які торкаються різних його частин. Існує чимало критики положень щодо спрощення приватизації, проте основна кампанія проти документа стосується питань сімейного права. Автори пропонують закріпити просімейні норми визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки, унеможливити визнання одностатевого співжиття як «фактичного сімейного союзу», заборонами всиновлення гомосексуалістами та інші норми, що мають потенціал надати більше суб’єктності посиланню на моральні норми.
Проєкт нового Цивільного кодексу багато в чому повторює та посилює вже наявні підходи до сімейного права. Інформаційна кампанія з критикою цих норм є передусім наслідком ігнорування законотворцями вимог ЛГБТ-організацій, а також створенням передумов і підстав для потенційного унеможливлення реалізації їхніх планів через суд домогтися визнання офіційним одностатевого «сімейного» союзу. Для церков сьогодні важливо донести депутатам важливість збереження здорового погляду на сім’ю і шлюб та продемонструвати підтримку просімейних норм значною частиною суспільства, яку представляють релігійні організації.
Проте в контексті діалогу представників церков і Руслана Стефанчука важливо звернути увагу на той факт, що вже сьогодні він провів аналогічну зустріч з представниками ЛГБТ-організацій, в ході якої задекларував таку ж «готовність долучатися до фахового обговорення законодавчих змін». Це вказує на можливість внесення у проєкт Цивільного кодексу до другого читання антисімейних норм.
Також 10 червня члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій провели ще одну зустріч із заступницею міністра фінансів України Світланою Воробей і представниками Державної податкової служби України для обговорення питань податкового регулювання діяльності релігійних організацій. Вони, зокрема, говорили про збереження неприбуткового статусу релігійних організацій у контексті підготовки змін до Податкового кодексу України.
Під час зустрічі порушувалися і питання збереження неприбуткового статусу соціальних закладів, які заснували релігійні організації. В Україні церкви багато років несуть соціальне служіння, частиною якого є створення реабілітаційних центрів, центрів для безхатьків, будинків для літніх людей, а також денних центрів для дітей і молоді. Ці заклади створюються з благодійною метою, мають значення для підтримки найвразливіших груп людей, тому потребують сприяння, а не перешкоджанння роботі з боку держави.
Ще одне питання, яке порушувалося на зустрічі, стосується відбудови культових споруд, які були пошкоджені внаслідок російських атак. Наразі не відомо, якими саме будуть наслідки цих обговорень, але вже бачимо, що держава враховує вплив церкви, хоча ще зарано говорити, чи дослухається до релігійнихних діячів.