Учора, 28 лютого, в результаті повітряної операції Ізраїлю та Сполучених Штатів загинув лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. Він керував ісламською республікою з 1989 року і на ньому лежить безпосередня відповідальність за всю агресивну та каральну політику режиму цих десятиліть.
Після перших повідомлень про можливу загибель іранського лідера президент США написав: «Хаменеї, один із найзліших людей в історії, мертвий». Хоча Дональду Трампу притаманна надто пафосна і гіперболізована риторика, проте життя Алі Хаменеї цілком відповідає образу історичного лиходія. Формально Іран має президента й парламент, однак реальна влада знаходиться в руках Верховного лідера, тому ключові посади і система підпорядкування базується на особистій лояльності й вірності.
Правління Алі Хаменеї розпочалося у 1989 році після смерті Рухолли Хомейні. На момент обрання він навіть не відповідав нормам тодішньої конституції щодо найвищого релігійного статусу, тому закон було змінено. Далі за понад три десятиліття Хаменеї зробив посаду Верховного лідера фактично всевладною. Звичайно, це спричинило численні зловживання, шкідливі зовнішньополітичні рішення і терор проти власного народу.
Після суперечливих президентських виборів 2009 року сотні тисяч іранців вийшли на вулиці з вимогами чесного підрахунку голосів і політичних змін. Відповіддю стали масові арешти, побиття і тюремні вироки. Подальші хвилі протестів — у 2019 році через зростання цін на пальне, у 2022-2023 роках після смерті Махси Аміні, а також останнє повстання наприкінці 2025-на початку 2026 року були жорстоко придушені. Цьогорічні протести влада буквально втопила в крові, а кількість жертв визначається десятками тисяч. Алі Хаменеї та інші функціонери режиму систематично звинувачують у заворушеннях «зовнішніх ворогів», передусім Ізраїль та США, тому використовують проти власного народу воєнні методи.
Зовнішня політика Ірану являє собою стратегічну конфронтацію із Заходом і створення мережі підконтрольних терористичних організацій чи партій у низці держав Близького Сходу. Алі Хаменаї та його політичні соратники відкрито проголошують своєю метою знищення Ізраїлю як держави, фінансуючи і підтримуючи при цьому терористів, які здійснюють проти Ізраїлю агресію. Цілком очікувано, що стратегічним ворогом ісламської республіки є Сполучені Штати, які залишаються ключовим ізраїльським партнером. Саме за правління Алі Хаменеї Іран став основною дестабілізаційною силою на Близькому Сході і саме він став ініціатором розроблення ядерної програми, яка стала приводом до нинішнього загострення в регіоні.
Тиранія аятол цілком закономірно знайшла підтримку в інших авторитарних режимах, зокрема в Росії та Китаї. Особливо відчутним для України стало рішення Тегерана постачати Росії ударні безпілотники, якими росіяни щодня атакують наші міста. Також Україна добре пам’ятає історію збиття літака поблизу Тегерану в січні 2020 року. Тоді загинуло 176 людей, а іранська влада заперечувала свою відповідальність, попри докази, що літак було збито ракетою ППО. Лише під тиском і після оприлюднення відеодоказів Тегеран визнав, що літак був збитий силами КВІР помилково.
Вчорашня ліквідація Хаменеї означає новий етап в історії Ірану, проте не варто очікувати швидкого падіння режиму. Ймовірно, найближчим часом ми почуємо про нового очільника держави, якого завчасно підготував Хаменеї. Наразі Тегеран уже анонсував «найпотужнішу операцію помсти», але ще не відомо, якою є остаточна мета США та їхніх союзників у цій війні.