Про що говорили на щорічній Мюнхенській безпековій конференції?

15 лютого 2026 р.

Цьогорічна Мюнхенська безпекова конференція продемонструвала спільність наративів західних лідерів і загальні висновки щодо потреби дорослішання Європи в контексті протистояння з Росією. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, держсекретар США Марко Рубіо та український президент Володимир Зеленський зійшлися на думці, що Захід вступив у період, коли ілюзії про безпеку більше не працюють.

У своїй промові Володимир Зеленський докладно описав масштаб і щоденну ціну російських атак, наголосивши, що сучасна війна змінюється швидше, ніж здатність політиків на неї реагувати. Він навів приклади нічних ударів по наших містах та потребу боєприпасів для ППО:

«Зброя еволюціонує швидше, ніж політичні рішення на захист від неї. Коли іранські «шахеди» з’явилися вперше, це була примітивна зброя. Сьогодні це реактивні дрони, які можуть керуватися в реальному часі, літати на різних висотах і нести інші дрони. Чим більше часу дають війні, тим страшнішою стає її еволюція», — заявив президент України.

Він підкреслив, що жодна країна Європи не змогла б витримати подібну війну самотужки, а головним захистом від агресії є спільна рішучість партнерів. Також Зеленський застеріг Захід від повторення історичних помилок і провів пряму паралель між нинішніми спробами домовитися з Росією і політикою умиротворення напередодні Другої світової війни. 

«Здається, що Путін розраховує повторити Мюнхен-1938. Буде ілюзією думати, що ця війна може завершитися надійно поділом України, так само як було ілюзією думати, що, заплативши Чехословаччиною, Європа уникне ще більшої війни», — заявив він. 

Державний секретар США Марко Рубіо спочатку зробив аналіз історії Західної цивілізації, акцентуючи увагу на важливості НАТО і його ролі після Холодної війни. Він різко розкритикував віру в те, що торгівля і глобалізація автоматично гарантують стабільність, іронічно згадав концепцію «кінця історії».

«Це була дурна ідея, яка ігнорувала людську природу... Ми повірили, що настав «кінець історії», що кожна нація стане ліберальною демократією, і що правила світового порядку замінять національні інтереси. І за цю ілюзію ми дорого заплатили», — сказав Рубіо.

Далі він торкнувся хибних стратегічних рішень Заходу, які базувалися на інфантильному сприйнятті свого положення як безпечного. Рубіо назвав помилкою деіндустріалізацію, масову міграцію та залежністю від зовнішніх постачальників ресурсів і технологій. Держсекретар наголосив на духовному і культурному зв’язку США та Європи, назвавши їх частинами однієї західної цивілізації, та закликав союзників не боятися сили й відповідальності: 

«Ми не хочемо слабких союзників, бо слабкі союзники роблять слабшими всіх нас. Ми хочемо альянсу, який не паралізований страхом — страхом війни, страхом технологій чи страхом змін, а сміливо дивиться в майбутнє».

Хоча промова Марко Рубіо містила критичний посил, однак вона вирізнялася конструктивом і тверезим поглядом на сучасне становище Заходу. Фактично він окреслив помилки та проголосив готовність США продовжувати бути союзником Європи. Це сильно різниться з торішньою промовою віцепрезидента США Джей Ді Венса, чия критика не містила конструктиву, а більше буде схожа на епатажне шоу.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму виступі говорив про роль Європи як самостійного стратегічного гравця. Він заявив, що російська війна в Україні остаточно зруйнувала уявлення про безпеку як лише американську відповідальність і змусила континент подорослішати у військовому та політичному сенсі.

Він підтримав ідею збільшення оборонних витрат і наголосив, що мир не можливий без сильної та захищеної України. Німецький канцлер виступив за посилення санкцій проти Росії та унеможливлення діяльності так званого тіньового нафтового флоту, який все ще наповнює бюджет РФ. 

Новий етап для Заходу має включати відмову від стратегічної наївності та перехід до політики сили й довгострокових гарантій безпеки. Проте зараз важливо, щоб Захід швидше переходив від заяв до конкретних дій. Тут не можна ігнорувати помітну невідповідність між заявами Марко Рубіо та попередніми деклараціями Вашингтону на переорієнтацію на Західну півкулю. Проте цілком можливо, що реальність вносить свої корективи і немає простого і швидкого шляху до миру, на який розраховував Дональд Трамп.