У Вільнюсі український президент зустрівся з лідерами Литви, Польщі та білоруською опозицією

26 січня 2026 р.

25 січня Володимир Зеленський зустрівся у Вільнюсі з президентом Литви Гінатасом Наусєдою, президентом Польщі Каролем Навроцьким, а також із обраним президентом Білорусі в екзилі Світланою Тихановською. Цей візит відбувся на запрошення литовської сторони та став майданчиком для важливих політичних переговорів у форматі Люблінського трикутника за участі президентів України, Литви й Польщі.

Зустріч була присвячена річниці повстання під проводом Кастуся Калиновського 1863–1864 років. Тоді на землях колишньої Речі Посполитої селяни повстали проти Російської імперії, а їхнім гаслом стало відоме «За нашу і вашу свободу». Польський президент Кароль Навроцький зазначив, що навіть через 163 роки після початку Січневого повстання Росія залишається загрозою для Центральної та Східної Європи. Він наголосив на важливості збереження формату Люблінського трикутника для політичної, безпекової та історичної взаємодії.

Під час свого виступу після урочистої меси у соборі Святих Станіслава і Владислава Президент України виголосив промову, в якій згадав спільну боротьбу проти Росії і зокрема білоруський спротив:

«Білоруси займають важливе місце у спільній боротьбі за демократичні цінності та свободу. Наш успіх залежить від єдності народів Центральної Європи».

Також він звернув увагу на історичний досвід спільної боротьби українців, поляків, литовців і білорусів проти імперського гноблення. Зеленський підкреслив, що гасло «За нашу і вашу свободу» залишається актуальним і сьогодні, адже сучасна російська війна є продовженням давнього протистояння свободи і поневолення. 

Окрему увагу український президент приділив Білорусі, назвавши її європейським народом, який обов’язково повернеться до спільної вільної Європи. Він подякував білоруським добровольцям, які воюють за незалежність України, та наголосив, що солідарність між народами є запорукою безпеки всього регіону. Також Зеленський виступив із жорсткою критикою самопроголошеного президента Александра Лукашенка і наслідків придушення білоруських протестів:

«Поки що білому шпіцу Лукашенка залишено більше прав, ніж народу Білорусі, на жаль. Був шанс у 2020 році, щоб це змінити, і, впевнений, буде ще шанс. Але тоді підтримки для білорусів було просто недостатньо, а тепер ми всі відчуваємо, наскільки складніше, наскільки дорожче, наскільки небезпечніше стало для всіх через залежність Білорусі від Москви».

В останніх публічних заявах Володимира Зеленського простежується чітка лінія підтримки народів, які борються за свою свободу проти авторитарних режимів. Ця риторика включає і критику західних держав, які залишалися обережними свідками жорстоких розправ як у 2020-му, так і під час боротьби народів у ХХ столітті:

«Повстання білорусів мало перемогти у 2020 році, щоб загроз зараз звідти не було. Європа та світ мали б підтримати народ, який повстав, і історія була б іншою — безпечнішою... У підсумку історія карає тих, хто залишається осторонь».

Далі лідери держав обговорили питання безпеки, підтримки України та подальшої співпраці, зокрема для посилення протиповітряної оборони. Вони домовилися продовжити спільну роботу над програмами SAFE і PURL, які дозволяють європейським партнерам закуповувати ракети для української ППО та розвивати спільне оборонне виробництво. Також президенти обговорили перспективи України щодо вступу в Євросоюз, а Гітанас Наусєда назвав це стратегічним інтересом і наголосив, що вступ України в ЄС стане вирішальним кроком для довгострокової безпеки та процвітання регіону. 

Держави Східної Європи мають закономірний стратегічний інтерес у співпраці і підтримці України, адже наявність кордону з Росією додає тверезості в оцінці загроз. Наші народи вже мали історичний досвід боротьби з російським імперіалізмом, тому чудово розуміємо потенційні катастрофічні наслідки ігнорування російських посягань. Наразі співпраця в межах Люблінського трикутника (регіональний альянс, створений у 2020 році), а також потенціал його розширення можуть стати реальним інструментом спільної системи безпеки у Східній Європі, здатної стримувати російську агресію та захищати свободу народів регіону.