У ЄС готують заборону сурогатного материнства і соцмереж до 16 років, але суд зобов'язує визнавати одностатеві шлюби

В Європі нині зростає занепокоєння впливом цифрових технологій на дітей. Європарламент пропонує встановити єдиний мінімальний вік у 16 років для доступу до соціальних мереж та заборонити певні цифрові практики, які формують залежність. Депутати мотивують це тим, що кожен четвертий неповнолітній в Європі демонструє «проблемне» використання смартфонів, а платформи роками перетворювали увагу дітей на ресурс для заробітку.

Найбільш проблематичними практиками у соцмережах визначають постійне скроління, різні акції та ігри з лутбоксами, автоматичне відтворення відео, а також алгоритми рекомендацій, побудовані на максимальному утриманні уваги і залученні користувача. Наразі пропозиція підняти мінімальний вік є лише частковим обмеженням там, де технологічні компанії давно вийшли з-під контролю і зароблять на експлуатації уваги і вподобань неповнолітніх.

Разом з цим зростає підтримка ідеї загальноєвропейської заборони сурогатного материнства. У Брюсселі дедалі гучнішим стає твердження, що сурогатне материнство є формою комерційного використання тіла жінки, що також перетворює дитину на товар. Одним з аргументів загальної заборони є постійні зловживання у країнах з великою кількістю вразливих жінок з низьким доходом, що дозволяє багатшим європейцям фактично купувати їхні  тіла. Хоча раніше це питання вважалося неоднозначним і дискусійним, однак зараз формується чітке несприйняття і навіть засудження легальності сурогатного материнства. 

На цьому тлі досить дивно і песимістично виглядає рішення Суду ЄС, який зобов’язав Польщу визнати одностатевий шлюб, укладений за кордоном. Це тривожний прецедент тиску на країну-члена Євросоюзу у дуже суперечливому і максимально неактуальному питанні. Рішення суду не змінює ані польського законодавства, ані позиції суспільства, але повторює раніше окреслену лінію Брюсселю про юридичне визнання гомосексуального співжиття як «сім’ю».

Це виглядає як жест, що намагається підтримати концепцію «єдиної політики ЄС», однак в нинішніх обставинах обрано максимально недоречний, суперечливий і деструктивний напрямок. Зараз Європа переживає часи, коли варто єднатися довкола спільної потреби побороти безпекові загрози, однак саме питання ЛГБТ є тією сферою, в якій універсалістські рішення ліволіберального спрямування є саме аргументом на користь євроскептиків, що ставить під загрозу і об’єктивно необхідні єдині рішення у сфері протидії російській агресії.