Ісламісти в ДРК вбили пацієнтів католицької лікарні, включно з матерями в пологовому відділенні

Щоб усвідомити масштаб жорстокості бойовиків варто знати, що вони, увірвавшись до лікарні, вбивали пацієнтів просто на лікарняних ліжках. Як повідомляє Vatican News, серед жертв є і матері, яких вбили у пологовому відділенні. Також нападники підпалили будівлю лікарні та пограбували запаси медикаментів. Ще п’ятьох людей вони вбили в сусідніх будинках, які також були спалені. Є навіть повідомлення про викрадення новонароджених.

Католицький місіонер Джованні П’юматті, який понад пів століття працював у єпархії Бутембо-Бені, назвав цю атаку «типовим нападом ADF», які відбуваються у ДРК чи не щотижня, однак не кожен потрамляє в медіа. За його словами, бойовики були добре озброєні (краще, ніж урядові сили) і зникли у лісі ще до прибуття армії.

Місцева влада повідомляє, що наразі село Б’ямбве залишається частково зруйнованим, а частина населення втекли та бояться повертатися додому. Монахині-медики надають допомогу постраждалим просто неба. Папа Лев ХІV засудив теракт і закликав молитися за загиблих та припинення насильства. При цьому місіонери, які служать у регіоні, критикують ігнорування систематичного насилля міжнародною спільнотою та наголошують, що ситуація постійно погіршується на сході країни.

Напад у Б’ямбве став ще одним епізодом зростання насильства у Демократичній Республіці Конго. Там протистоять різні угруповання, зокрема послідовники ІДІЛу ADF, проруандійські бойовики М23 та урядові сили, котрі де-факто не здатні контролювати країну. Цього року терористи з ADF здійснили численні напади на християн. У лютому вони обезголовили 70 вірян і залишили їхні тіла прямо в церкви, в липні напали на католицьку церкву і вирізали понад три десятки людей, а у вересні вбили близько сотні християн в ході нападу на село, а потім повторного нападу на поховальну церемонію.

На тлі загальносвітової нестабільності, посилення авторитарних режимів, а також слабкості крихкого «миру», яким хвалиться американський президент, проблеми Африки відходять далеко на задній план. Однак християни продовжують страждати на різних континентах і потребують молитовної підтримки своїх братів і сестер.