«Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!», — цими словами пророк Ісая застерігав людей від обрання сторони зла і перекручування правди, однак очільнику РПЦ немає діла ні до Ісаї, ні до виконання біблійних застережень, коли на меті стоїть виправдання дій РФ.
У неділю патріарх Кирил (Гундяєв) написав листа митрополиту Горлівському і Слов’янському (РПЦ) Митрофану (зрадник України, який з 2014 року підтримує так звану «ДНР»), в якому висловив співчуття загибелі священника УПЦ (Московського патріархату) Володимира Шутова під час спроби самостійної евакуації з села Олександро-Калинове 7 вересня. Він звинуватив Збройні Сили України, однак саме російські війська наступали і продовжують чинити агресію в регіоні.
«Звістка про цю подію глибоко поранила моє серце. Внаслідок зловмисної атаки Збройних Сил України загинули мирні та беззбройні люди, які, втративши притулок і запаси їжі, бажали лише врятуватися від смертельної небезпеки, що нависла над ними. Ніщо не може виправдати жорстокості і цинізму тих, що творять подібні злочини. Це не тільки справжній воєнний злочин, але й тяжкий гріх, що кричить до Неба про справедливу відплату, і немає темряви, ні тіні смертної, де могли б сховатися ті, хто чинить беззаконня, за свідченням Святого Письма (Йов 34:22)», — зазначив голова РПЦ у цинічному листі зі співчуттями.
Очільник РПЦ зухвало бреше, перекладаючи вину зі злочинця на жертву. Звинувачення в бік України безпідставні, необґрунтовані і просто аморальні з огляду на російську агресію. Хоча наразі не повідомляється снаряд якої армії спричинив загибель священника з родиною, однак село Олесандро-Калинове знаходиться прямо на лінії фронту і саме армія окупанта зараз просувається на Донеччині. При цьому ворог не шкодує цивільних, а навпаки — цілеспрямовано вбиває їх, відстежуючи, як здобич (приклади цього регулярно спостерігаємо на відео з ворожих дронів, коли росіяни прицільно б’ють саме по цивільних на вулиці).
Згадка патріархом Кірілом загибелі священника є не більше, ніж цинічним приводом для підживлення пропагандистських наративів. Цей лист і загальна риторика РПЦ лише підтверджує справедливе порівняння російського «християнства» із викривленою теологією німецьких священників минулого століття, які виправдовували Третій Рейх.
Проповіді і заяви Гундяєва мало чим відрізняються від риторики рейхсєпископів. Людвіг Мюллер і Зігфрід Леффлер проповідували особливе німецьке християнство, очищене від єврейських впливів та називали агресивну війну «виконанням Божої волі». Сьогодні ж Кіріл повторює ту ж саму риторику, але замість «світового єврейства» протистоїть Заходу як постійному метафізичному супротивнику, а агресію виправдовує все тією ж «Божою волею».
Лідер російського православ’я прямо порушує заповідь про заборону неправдивого свідчення, а також використання Божого Імені намарне (виправдовує вбивства нібито духовною метою). При цьому опосередковано РПЦ порушує практично всі Божі заповіді, бо благословляє війну і всі її жахливі наслідки.