Вперше мером Нью-Йорка обрано ультралівого мусульманина

Попри значну поляризацію американського суспільства, шквал критики в бік Мамдані не є просто політичною активністю республіканців. Це підтверджує той факт, що провідні консервативні діячі США активно закликали голосувати за незалежного кандидати Ендрі Куомо як «менше зло», хоча його позиції дуже далеко від цінностей республіканців. 

Передвиборча кампанія Мамдані ґрунтувалася на популізмі, направленому на молодь і людей з достатком нижче середнього. Це були обіцянки безплатного транспорту, магазинів із товарами по собівартості, «замороження» вартості оренди, підвищення податків. Ці та інші радикальні соціальні пропозиції підштовхнули як правих, так і центристів до різкої критики і об’єднання проти Мамдані, адже в очах як класичних демократів, так і республіканців він уособлює крайні деструктивні ініціативи, які просто зруйнують місто.

Не останню роль в кампанії критики Зохрана Мамдані відіграла його релігійна приналежність, а особливо поєднання ісламу та політики. Це досить болюче питання для мешканців Нью-Йорку, які пам’ятають 11 вересня. Попри це, сам Мамдані, коментуючи той страшний теракт, акцентував на важливості боротьби з дискримінацією мусульман, а не на жертвах, які загинули від рук ісламістів.

Окрім перелічених характеристик, Мамдані став відомим і як радикальний противник Ізраїлю, а його погляди щодо Близького Сходу завжди були основною лінією політики ще коли він балотувався до законодавчих зборів штату. Ця частина його політики є важливішою, ніж може здатися на перший погляд, адже Мамдані підтримував, підтримує і вочевидь продовжуватиме сприяти рухам, котрі підтримують «глобальну інтифаду», тобто вчинення теорористичних актів проти ізраїльтян. Сам Мамдані відмовився засудити Хамас, як і заклики до «глобальної інтифади».

Новообраний мер Нью-Йорка є учасником руху Boycott, Divestment and Sanctions (BDS), який отримав похвалу від терористів Хамасу, які визнали його частиною свого «опору» проти Ізраїлю. Також батько мера Мухаммад Мамдані є викладачем Колумбійського університету, який відомий жорсткою критикою західної культури, американської активної зовнішньої політики. Зокрема він критикував США за спроби захисту християн у Судані як прояв «морального імперіалізму», а також поставив під сумнів необхідність карати конкретних злочинців на прикладі Нюрнберзького трибуналу. Хоча ми не можемо робити висновки про Зохрана Мамдані, спираючись на дії і погляди його родичів, однак ніщо не вказує на те, що він має інакші позиції.

Учорашній вибір жителів Нью-Йорка демонструє матеріалістичні пріоритети, які навіть не підкріплені реалістичністю виконання обіцянок. Також це свідчить про значні ціннісні зрушення, явне зростання частки мусульманського населення (приблизно кожен десятий є мусульманином), байдужість більшості містин (за Мамдані проголосували менше мільйона у майже 9-мільйонному місті) і коротку пам’ять містян про події 2001 року.