Лютеранська церква Норвегії вибачилася перед ЛГБТ за час неприйняття одностатевих шлюбів

Церква Норвегії публічно вибачилася перед ЛГБТ за «десятиліття дискримінації», оголосивши, що неприйняття одностатевих шлюбів завдало людям болю й сорому. Головуючий єпископ Олав Фіксе Твейт від імені церкви звернувся з вибаченнями до спільноти гомосексуалістів у гей-барі «Лондон». Він виступив з промовою, у якій заявив, що «світ є кращим місцем, коли люди вільні любити того, кого хочуть». Ці слова прямо суперечать як біблійному погляду на шлюб і сексуальність, так і християнському принципу покликання церкви бути світлом для світу, а не виправдовувати і переймати гріхи світу.

Ще у 1950-х роках Норвезька єпископська конференція називала одностатеві стосунки «соціальною небезпекою глобального масштабу». Однак у наступні десятиліття церква почала переймати світські соціальні норми і замість того, щоб бути голосом совісті, сама піддалася ліберальному впливу.

Спочатку з 2007 року церква дозволила висвячення пасторів, які перебувають в одностатевих стосунках. Через десятиліття у 2017 році вони дозволили проводити вінчання (церковний шлюб) для гомосексуалістів, а в 2023-му єпископ вперше взяв участь у гей-параді. Представники цієї церкви та частина норвезького суспільства представляють це як «акт примирення й любові», однак для справжніх християн вибачення за існування періоду збереження біблійного трактування шлюбу означає глибоку духовну кризу.

Деякі ЛГБТ-організації назвали виступ єпископа «історичним» і «визволяючим». Пастор-лесбійка Ханне Марі Педерсен-Еріксен заявила, що це «завершення темного розділу церковної історії». Натомість частина євангельських християн Норвегії сприйняла такі вибачення як ознаку остаточного занепаду Лютеранської церкви в країні.

Консервативний журналіст і теолог Еспен Оттосен, коментуючи церковні зміни для видання Evangelical Focus, відзначив, що навіть у самій Церкві Норвегії залишаються єпископи й пастори, які не підтримують одностатеві шлюби. Водночас він визнав, що суспільний тиск робить цю позицію непопулярною і мало хто може визнати це публічно.

Схожі процеси відбуваються і в церквах інших конфесій. У 2023 році Англіканська церква вибачилася за «ганебне ставлення» до ЛГБТ, але наразі не готова до визнання одностатевих церковних шлюбів. Майже половина вірян там виступають категорично проти, тому цієї осені вони де-факто вийшли з-під підпорядкування Архієпископа Кентерберійського. Методистська церква Ірландії також публічно вибачилася, проте не змінила богословського розуміння шлюбу.

Дедалі частіше церкви вибудовують свій авторитет не на основі Святого Письма, а на суспільному схваленні. При цьому віряни часто сприймають церкву просто як приємне місце для душі, де закликають до добра і милосердя, ігноруючи Божі заповіді і повеління до святості. Саме тому вони навчилися поєднувати відверто гріховні практики із активністю церкви, виконуючи те, від чого застерігав апостол Павло у посланні до Тимофія: «Вони мають вигляд побожности, але сили її зреклися».

Християнство завжди пропонувало людям із будь-яким минулим шлях до прощення через покаяння і віру в Христа. Проте це означає смирення перед Богом, а не переосмислення Божих заповідей. Христос приймав грішників, але не благословляв гріх, Він не вибачався перед грішниками за «суворий зміст Тори», але натомість пропонував шлях звільнення від гріхів і нове життя.

Джерела: