Російський диктатор Путін підписав закон про денонсацію Європейської конвенції із запобігання катуванням та нелюдському або принизливому поводженню. Разом із конвенцією скасовано і дію двох додаткових протоколів. Проте на ділі РФ і раніше не виконувала положення конвенції, а тортури та навіть вбивства військовополонених стали системними.
Рішення Кремля означає, що відтепер Росія більше не зобов’язана допускати міжнародних інспекторів до своїх в’язниць, а скарги ув’язнених не розглядатимуться Європейським комітетом із запобігання катуванням. Таким чином втрачається один із ключових міжнародних механізмів контролю, який теоретично мав застосовуватися для документування порушення та вимагати їхнього усунення.
Формальною причиною виходу Росії з-під юрисдикції конвенції зазначається «відмова Ради Європи забезпечити представництво РФ у статутних органах організації». Але насправді цей крок має очевидну причину — Кремль свідомо позбавляється будь-яких навіть теоретичних зовнішніх інструментів моніторингу, аби приховати системність катувань, які давно є частиною державної політики.
Європейська конвенція проти катувань, була ухвалена 1987 року. Документ передбачає не лише заборону жорстокого поводження, але також обов’язкову співпрацю держав із незалежним комітетом, що мав право відвідувати будь-які місця несвободи без попередження. Росія приєдналася до конвенції в 1996 році, і відтоді інспектори неодноразово фіксували в її тюрмах переповненість, побиття та використання тортур як методу слідства.
Проте в нинішніх обставинах ці інспектори демонстрували нікчемність та слабкість інституцій, адже вони абсолютно ніяк не потурбувалися про визначення стану українських полонених у РФ. Востаннє делегація комітету відвідувала РФ у 2021 році, а за час повномасштабного вторгнення, коли полонені поверталися зі шрамами від тортур чи коли Росія передавала закатовані тіла українців, то ані комітет, ані інші міжнародні організації не зробили нічого, щоб зупинити російські тортури.
Попри слабкість фактичного виконання конвенції, український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що її денонсація знімає «останні маски» Кремля та легітимізує катування як інструмент репресій. За його словами, відмова від співпраці з Європейським комітетом — це чіткий сигнал, що Москва більше не визнає європейських стандартів захисту прав людини (хоча на ділі РФ їх ніколи не визнавала).
Рішення про вихід із конвенції вписується в ширший курс Кремля на демонстративний розрив із європейськими правовими інститутами. Путін показує світу, що може робити що завгодно з цивільними, викраденими дітьми, а також погрожувати Європі і не нести за це покарання. Саме тому консолідація європейських країн довкола підтримки України є передумовою притягнення російського керівництва до відповідальності.