Аналітична компанія Barna Group опублікувала результати нового дослідження, яке підтверджує раніше помічену тенденцію: молоді покоління, які раніше вважалися байдужими до віри, сьогодні частіше і регулярніше відвідують церкву. Покоління Z виявилося найбільш прихильним до участі в богослужіннях, а середня частота відвідуваності становить 1,9 рази на місяць. В міленіалів подібна тенденція — 1,8 рази. За минулі п’ять років ці дані збільшилися приблизно вдвічі.
«Молоді люди почали відвідувати церкви частіше, ніж ми звикли бачити. Це нетипова тенденція, адже саме старші покоління завжди були найвідданішими прихожанами», — прокоментував дослідження віцепрезидент з досліджень Barna Group Деніел Коупленд.
Ця тенденція контрастує з поведінкою старших поколінь: відвідуваність серед бебі-бумерів (повоєнне покоління) та X-покоління залишається стабільно низькою. Якщо у 2000 році старші християни бували в церкві в середньому понад двічі на місяць, то сьогодні цей показник знизився приблизно на третину.
Зацікавленість молоді християнством є позитивним сигналом, однак несе не лише можливості, але й потребу нових форматів учнівства та залучення парафіян. Це включає зокрема використання цифрових інструментів для більшої залученості людей, адже навіть покоління з найбільшою відвідуваністю церков у 2025 році все ще в середньому не повністю залучене до життя церкви. Також дослідження показує, що покоління Z та міленіали прагнуть справді глибоких стосунків і наставництва.
Дослідники Barna Group виділяють кілька основних факторів, які спричинили ширше включення та зацікавлення молоді релігією. Найперше, це пошук спільноти і середовища із живим спілкуванням після пандемії. Також вони відзначають загальне зростання інтересу до духовних практик і трансцендентності, та переосмисленням цінностей у період глобальної нестабільності. Однак такі передумови потенційно також можуть бути тимчасовими, що знову підтверджує потребу для церковних служителів працювати над глибокою і постійною воцерковленістю.
Зростання зацікавленості релігією серед молоді показує, що секулярний і навіть антихристиянський тренд 2010-х не такий міцний і однозначний. Наративи про прогрес без релігії вже є застарілими і показують свою нежиттєздатність. Таким чином молоді люди, які формувалися вже в цифровій і достатньо релятивістській культурі, все ж мають запит на духовність і вже знаходять відповіді на свої екзистенційні пошуки у церкві.