Якими є вторинні наслідки ісламського терору для християн?

Діяльність ісламських терористів направлена не лише на фізичне знищення христин, але й залякування з метою витіснення. Протягом минулого століття християнське населення Близького Сходу скоротилося в рази. Якщо раніше кожен п’ятий житель регіону був християнином, то зараз це незначна релігійна меншина, яка в середньому становить до 5%. Ця тенденція фіксується у всіх країн і навіть раніше християнський Ліван втратив значну частку християн (від 77,5% до 32,4%).

Ще тяжчою є ситуація в країнах з активною та радикальною мусульманською більшістю. Наприклад, у Єгипті з 1910 року частка християн зменшилася з 18,7% до 5-10%. Так само у Йорданії частка християн зменшилася втричі, в Іраку — у 6 разів, у Сирії — у 8 разів, а в Туреччині ісламізація та історія конфліктів і геноцидів призвела до скорочення християн з 21,7% до 0,2%.

Нині ці тенденції поглиблюються і події останніх місяців показали нові загрози, коли ослаблення Заходу і зростання терористичної активності залишають християн у беззахисному становищі. Після зміни влади в Сирії було зафіксовано низку погроз, атак і навіть терактів проти церков, наймасштабнішим з яких стало вбивство 25 вірян і поранення понад 60 у Дамаску минулого місяця. Офіційна влада називає такі напади «поодинокими інцидентами», обіцяє притягнути винних до відповідальності, однак це повторюється знову і знову.

7 липня Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) опублікувала звіт про становище християн у Сирії. В ньому йдеться про спалахи насилля щодо релігійних меншин і тісні зв’язки чинної влади із закордонними бойовиками, зокрема з Центральної Азії, які мають історію вчинення злочинів проти релігійних меншин та відіграли певну роль як у поваленні режиму Башара Асада, так і в нападах на алавітів і християн. У Звіті подано висновок, що сирійська влада нездатна захистити християнську меншину. Таким чином після 13 років громадянської війни гоніння і витіснення християн не припинилися, але набирають нових обрисів і масштабів.

Аналогічною є тактика ісламських терористів у Нігерії, але там особливо гостро стоїть питання сільськогосподарської землі. Бойовики з кочових племен фулані та фульбе здійснюють рейди на християнські села, вбивають їхніх мешканців та залякують окружні села тікати від потенційних нападів. Як на Близькому Сході, так і в Африці ці проблеми залишаються недооціненими, а зупинка гоніння і вигнання християн не в пріоритеті міжнародної спільноти.