США оголосили про знищення іранської ядерної програми

22 червня 2025 р.

Сьогодні вранці США завдали ударів по ключових іранських ядерних об’єктах у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Це означає де-факто входження США в Ірано-ізраїльську війну, хоча воно може бути обмеженим і ситуативним. Хоча Ізраїль декларує необхідність повалення ісламістського режиму аятол, однак адміністрація Трампа заявила, що атака США не мала на меті повалення влади в Тегерані.

Під час атаки на іранські ядерні об’єкти США застосували найновішу зброю, включно із бомбардувальниками B-2. За словами очільника Пентагону Піта Гегсета, американцям вдалося знищити іранську ядерну програму. Однак цього ж дня речник Організації з атомної енергії Ірану Бехруз Камальванді заявив, що наявні в іранців знання неможливо знищити.

Ці удари розкритикували авторитарні союзники Ірану. Китай засудив дії США, назвавши їх «порушенням міжнародного права». Особливо цинічно виглядає заява РФ щодо цих подій: «Безвідповідальне рішення завдати ракетно-бомбових ударів по території суверенної держави, якими б аргументами вони не підкріплювались, грубо порушує міжнародне право, статут ООН, резолюції Ради безпеки ООН, яка раніше однозначно кваліфікувала подібні акції як неприпустимі». Це Росія оголошує після сотень масштабних обстрілів українських міст.

Проти ударів по Ірану виступила і Ліга арабських держав та ООН, хоча ядерна програма Тегерану прямо суперечить її статуту. З критикою сьогоднішніх бомбардувань виступила і група демократів у Конгресі. Лідер меншості у Сенаті США Чак Шумер вимагає від Трампа пояснень щодо прямої участі у війні без узгодження з Конгресом, що перевищує повноваження президента. Попри це адміністрація Трампа заявляє, що не має на меті затяжну війну з Іраном.

Чергове зростання масштабу війни на Близькому Сході пов’язане з необхідністю запобігти завершенню іранської ядерної програми. За даними МАГАТЕ, Іран накопичив велику кількість урану збагаченого до 60 -90 %, що не потрібно для цивільного використання. Країна зможе виробляти достатньо матеріалу для виготовлення кількох ядерних боєголовок всього за тижні-місяці, а зовнішня політика режиму аятол останніх десятиліть не вирізняється миролюбністю.

Питання ядерної програми Ірану підіймалося ще в 2000-і, однак за ці роки всі пропозиції та можливості ядерної угоди (відмова від ідеї створення ядерної зброї в обмін на зняття санкцій) не мали успіху. Тегеран продовжував розробляти ядерну зброю, попри заяви щодо відсутності такої мети. Це типова для цього режиму практика, коли риторика прямо суперечить фактичним діям.

Спроби «домовитися» в останні місяці також не мали успіхів, тому Ізраїль задля недопущення перетворення Ірану на ядерну державу завдав низки атак на ядерні об’єкти. У відповідь вдала в Тегерані наказала обстріляли Ізраїль, внаслідок чого постраждали здебільшого цивільні будівлі, включно із житловими будинками. Тоді загинула й українська родина у Бат-Ямі, які привезли доньку на лікування від раку.

 Сьогоднішня атака США на ядерні об’єкти в Ірані розширює масштаб і залученість у війну проти шиїтського режиму. При цьому успішність таких бомбардувань може розглядатися як прагматичний крок, щоб зупинити перетворення Ірану на ядерну державу. Стратегічно це означає запобігання розширення терору, адже саме Іран більшою чи меншою мірою відповідальний за агресію хуситів, Хезболли та Хамасу проти Ізраїлю.