Сьогодні відбулася хода на захист сімейних цінностей і проти посягань лівих рухів на правдиве визначення сімʼї. Понад чотири сотні людей з різних середовищ, спільнот, з різних церков зібралися на Майдані Незалежності, щоб висловити підтримку захисту батьківства, материнства в українських здорових цінностей сімʼї.
Велелюдна колона небайдужих українців рушила Хрещатиком через вулицю Богдана Хмельницького, Золоті Ворота, Софіївську та Михайлівську площі до Майдану Незалежності. У цій ході взяли участь представники організацій «Всі разом», «Гетьманський гарнізон», «Авангард», «Правий сектор», «Карпатська Січ», а також просто небайдужі кияни, включно із сімʼями з дітьми.
Вони несли плакати з лозунгами «Бог тільки за традиційну сімʼю. Бог з нами», «Збережи здорову сімʼю», «Любити ближнього не дорівнює схвалювати гріх», «Є родина — є країна», «Вам [ЛГБТ і кремлю] не зруйнувати цю країну», «Разом за сімʼю» тощо.
В цей самий час значна частина центральної частини Києва була перекрита поліцією, яка забезпечувала проведення гей-параду. Поблизу станції Театральна зібралися до двох сотень представників ЛГБТ. Вони вимагали легалізації одностатевих шлюбів та ухвалення законопроектів #5488 і #9103. Ці проекти передбачають впровадження одностатевих партнерств і юридичне переслідування противників ЛГБТ-руху. Захід гомосексуалістів відбувався в повному оточенні кордону поліції, а їхньої ходи не було.
Подібно до торішніх протилежних акцій на підтримку сімʼї та на підтримку ЛГБТ, остання була значно меншою та без «гей-параду» як такого. Натомість вже формується традиція маршу прихильників сімʼї центром української столиці .
Проте сімейний рух потребує більшої інтеграції християн, зокрема участі чи заяв церков щодо небезпек ЛГБТ-руху, який дискредитує Україну на міжнародній арені. Сам факт навіть нечисельної акції стояння «Київпрайду» є приводом асоціації України з цим рухом, хоча переважна більшість населення не виявляє ані підтримки, ані бажання брати участь в таких дійствах. Саме тому Україна потребує чіткого визначення з пріоритетами в умовах війни, демографічної та економічної кризи та буквально екзистенційних викликів, в яких живемо понад десятиліття.