Учора внаслідок чергового масованого обстрілу столиці було пошкоджено фасад Софіївського Собору. У зв’язку з цим Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій опублікувала спільну заяву із засудженням системного руйнування релігійних святинь і насилля проти християн, яке чинить Росія.
Софіївський собор є одним з найдавніших та найвідоміших храмів в Україні. Його почав будувати ще Володимир Великий у ХІ столітті. Будівля пережила монголо-татарську навалу, комуністичні прагнення позбутися церкви і Другу світову війну, однак досі зазнає руйнувань від російських обстрілів у 2025 році:
«Від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила та пошкодила 670 храмів і молитовних домів, вбила 60 священнослужителів різних церков і релігійних організацій. Багато священиків та пасторів були незаконно заарештовані і перебували у російському полоні», — йдеться у заяві ВРЦіРО.
Далі лідери релігійних організацій закликали міжнародну спільному зупинити російські безчинства:
«Ми, глави українських церков і релігійних організацій, звертаємося до всього цивілізованого світу з проханням вжити всіх заходів, щоби зупинити варварство, яке творить Російська Федерація, завдаючи ракетно-дронових ударів по вікових святинях і храмах, беручи в полон і переслідуючи християн та інших релігійних діячів за їхні переконання і віру».
Наразі позиція міжнародної спільноти щодо України виглядає вкрай слабкою, а колишні світові гегемони імітують віру в мирні перемовини. Проблема полягає ще в тому, що християнські спільноти на Заході (зокрема в США) досі перебувають під впливом наївних та відверто маніпулятивних наративів про «необхідність просто бажати миру та прагнути його». Нечасто сьогодні можна почути від церковних лідерів за межами України чіткість у визначенні жертви й агресора,
Саме таку наївну риторику ми чули з уст Франкліна Грема на Європейському конгресі з євангелізації в Берліні. Однак зрівняння України і Росії у відповідальності за війну суперечить як християнським цінностям, так і здоровому глузду. По-перше, мир без справедливості точно не є християнською цінністю. Жорстока повномасштабна війна в Європі не може завершитися відрізанням частини держави-жертви та ігноруванням тисяч жертв і всього масиву воєнних злочинів РФ. По-друге, немає жодних ознак того, що Росія справді прагне миру. Натомість навіть риторика Кремля вказує на розширення агресії і готовність претендувати на країни Балтії.
Хоча ВРЦіРО публікує абсолютно логічні і правильні заяви, однак за роки засуджень і спонукань світу прокинутися від ілюзій наразі не помітно готовності демократичного світу дійсно протистояти Кремлю і повноцінно підтримувати Україну. Наша країна знову і знову доводить світу, що Росія є глобальною загрозою, а не потенційним партнером для Заходу, проте цих зусиль все ще недостатньо.