Американські медіа часто звинувачують Верховний Суд як «інструмент ультраправих», коли справа стосується захисту християнських цінностей і моралі. Проте все не так однозначно і нещодавнє рішення проти американського учня християнина підтверджує, що ніякого автоматичного ухвалення рішень на користь християн немає.
27 травня Верховний суд США відмовився розглядати справу учня середньої школи Ліама Моррісона, яка викликала широку суспільну дискусію щодо меж свободи слова у державних школах. Він отримав дисциплінарне покарання за носіння футболки з написом «Є лише дві статі». Відмова розглядати апеляцію фактично залишила чинним рішення окружного суду, яке підтримало адміністрацію школи.
Сам інцидент стався ще у березні 2023 року. Моррісон тоді навчався у сьомому класі і прийшов до школи з промовистим лозунгом на футболці, який всього лише вказує на об’єктивну реальність. Його змусили переодягнутися, бо гасло нібито «суперечило дрес-коду через мову ненависті». Через кілька місяців учень повторив це, але цього разу частково заклеїв напис словом «цензуровано». У відповідь адміністрація знову вимагала, щоб він одягнув щось інше.
Батьки Моррісона подали судовий позов, звинувативши школу в порушенні права на свободу слова, яке гарантується Першою поправкою до Конституції США. Родина заручилася підтримкою Альянсу захисту свободи — впливової християнської правозахисної організації.
В суді аргументом школи було посилання на політику дрес-коду, яка забороняє «одяг з повідомленнями, що можуть спричинити ворожнечу чи викликати конфлікти серед учнів». Суд погодився з цим, наголосивши, що навіть очевидні і «пасивні» висловлювання можуть бути обмежені, якщо вони бодай потенційно можуть дестабілізувати навчальне середовище.
Адвокати сім’ї учня стверджували, що школа перевищила свої повноваження, обмеживши право учня висловлювати позицію, що гарантовано Першою поправкою. Захисник Моррісонів Девід Кортман, заявив: «Школа не має права карати за інакодумство. Учні не втрачають конституційних прав при вході до школи».
У списку рішень, оприлюднених 27 травня, Верховний суд без пояснень відмовився видавати наказ про перегляд справи. Водночас двоє суддів (Семюел Аліто та Кларенс Томас) опублікували спільну заяву, в як розкритикували відмову, наголосивши на важливості питання: «Ця справа піднімає фундаментальне питання — чи дозволено школам придушувати учнівські висловлювання лише тому, що вони непопулярні або сприймаються як образливі».
Технічно суд мав би задовільними позов родини Моррісонів, адже навіть окрім ваги Першої поправки в США були судові прецеденти, які захищають право учнів на протест у стінах навчального закладу (перша така справа датується ще 1969 роком). Проте нині суди частіше підтримують адміністрації шкіл і наголошують на необхідності очистити шкільне середовище навіть від потенційної ворожості. Останнє рішення Верховного суду підтверджує цю тенденцію, хоча предмет справи прямо стосується чинних наказів американської адміністрації про визнання дише двох статей.