1 квітня Національне управління у справах релігій (NRAA) Компартії Китаю опублікувало нові правила регуляції релігійної діяльності, згідно з якими у КНР з 1 травня буде заборонена будь-яка непідконтрольна владі місіонерська діяльність. Це частина ширшої політики «сінізації» і повного контролю релігії, що вже багато років просуває Сі Цзіньпін.
Нові регуляції включають 38 статтей і чітко визначають, що іноземці можуть займатися релігійною діяльністю лише за умови отримання дозволу від державних органів і лише в межах служіння офіційно визнаних церков. Ключові положення нового документа базуються на принципі обов’язкового державне схвалення, тобто будь-яка колективна релігійна діяльність має відбуватися лише в зареєстрованих храмах, а організація таких заходів потребує подання детальних заявок і погодження з місцевою владою.
Також китайська влада бере повний контроль над духівництвом. Навіть у дозволених церквах релігійні заходи за участю іноземців повинні проводити виключно китайські священнослужителі. Іноземці, котрі в’їхали до Китаю саме як релігійні діячі можуть проповідувати у дозволених церквах якщо отримають дозвіл регулятора, попередньо затвердивши зміст своїх проповідей. Також іноземцям заборонено ввозити релігійну літературу для поширення.
Правила релігійного регулювання забороняють будь-яку нерегульовану місіонерську або євангелізаційну діяльність. Під заборону потрапляє і місіонерська онлайн-активність (поширення проповідей, євангелізаційної інформації, оголошення про організацію релігійних заходів). Також всім іноземцям заборонено вести релігійну освітню діяльність, включно із заснуванням шкіл чи місій.
Комуністична партія Китаю розглядає християнство як потенційну загрозу монополії на владу, а особливо виявляє ворожість до іноземних місіонерів. Незалежні церкви, які не контролюються державою, визначаються як «секти» чи «екстремістські організації». При цьому саме незалежні церкви можуть бути справжніми церквами, адже офіційна реєстрація буквально означає втрату можливості служіння Богу.
Китайські легальні церкви (протестантська Церква «Патріотичний рух трьох автономій» і Китайська католицька патріотична асоціація) насправді є структурами китайської пропаганди. Вони формально зберігають християнські атрибути, однак там проповідується про китайську унікальність, важливість покори партії і підтримку культу особи Сі Цзіньпіна.
Офіційно китайська влада називає обмежувальні заходи щодо церков «захистом національної безпеки», що насправді лише підкріплює ворожість до іноземців навіть в контексті діяльності офіційних церков. У довготерміновій перспективі це означає інформаційне і загалом релігійне відокремлення китайських офіційних «церков». Це означає повну трансформацію місцевого християнства в зовсім іншу віру, а також створення додаткових підстав для кримінального переслідування християн із підпільних церков.