Оцінка ситуації в Україні: ставлення до влади, церкви і виборів

26 березня 2025 р.

Нове дослідження Центру Разумкова, проведене наприкінці лютого - на початку березня, показує, що настрої українців щодо нинішньої ситуації в країні залишаються змішаними. Порівняно з вереснем 2024 року, кількість громадян, які вважають, що події розвиваються правильно майже не змінилася (32%), однак 46% респондентів вважають, що країна рухається у неправильному напрямку. Опитування проводилися лише на територіях, які Україна наразі контролює.

Протягом повномасштабної війни відбулися певні зміни в довірі народу до суспільних інституцій. Найбільше українці довірять ЗСУ (93,5%). Високий рівень довіри також мають Державна служба з надзвичайних ситуацій (85,5%), добровольчі загони (85,5%), волонтерські організації (80%) та Національна гвардія України (79%).

Однак довіра до політичних інституцій залишається низькою: Верховній Раді не довіряють 77% опитаних, а уряду — 71%, а політичним партіям — 77%. Також понад 2/3 українців також не довіряють антикорупційним органам — НАБУ, САП та ВАКС. Президенту України довіряють 57,5% громадян, однак зростання довіри в останні місяці очевидно пов’язано із протидією проросійському повороту Вашингтону.

Цікавою є динаміка зміни ставлення населення до церкви. У 2021 році церкві довіряли 63,5%, у вересні 2024 — 62,5%, а зараз — 64,7%. Згідно з цим дослідженням немає різкого зменшення чи зростання довіри. Однак дослідження Київського міжнародного інституту соціології наприкінці 2023 року показали, що довіра до церкви у 2022 році впала до 44%, а у 2023 році — до 38%.

Хоча Україна переживає дуже тяжкий період війни, однак віра у позитивне майбутнє все ж зберігається. 28% опитаних вважають, що Україна зможе подолати ці виклики у найближчі кілька років, а 47% вірять, що це станеться у більш віддаленій перспективі. Лише 10% опитаних вважають, що взагалі не можливо побороти проблеми.

Актуальними і показовими є результати опитування щодо ставлення до проведення виборів. Лише 22% підтримують можливість проведення президентських чи парламентських виборів у період війни, а 66% висловилися проти. Головним аргументом противників виборів є ризик розколу суспільства, який може послабити країну під час війни. При цьому, респонденти підтримують проведення таких виборів відразу після завершення війни (36-40%) або через 6 місяців після (35%).