Італія офіційно відмовляється від гендерної нейтральності мови в освіті

В Італії, як і в багатьох країнах Заходу, гендерна пропаганда поширювалася на мову. Створювалися буквально нові лексичні конструкції задля надання мові «нечоловічого» сенсу. В італійській мові іменники та прикметники мають визначений рід і плутанина з італійськими варіаціями фемінітивів та гендерно-нейтральних лексичних конструкцій вносить дисбаланс у мову.

Головний лінгвістичний центр країни Accademia della Crusca вже висловився проти використання таких символів в офіційних документах. Вони вважають додавання гендерно-нейтральних елементів неприродним шляхом словотвору, що вносить непорозуміння і зменшує зрозумілість мови. Якщо обмеження на гендерні експерименти в мові покаже добрі результати (тобто повернення до класичної граматики), то цей принцип ймовірно буде поширено і на всю публічну сферу.

З 2022 року уряд Мелоні прийняв консервативну програму, орієнтовану на захист традиційних цінностей і проти штучних ідеологічних суспільних змін. Досить очікувано, що ліволіберальна опозиція розкритикувала освітній циркуляр, назвавши його спробою «заперечити існування тих, хто не визнає себе в гендерній бінарній системі». Певною мірою це дійсно так — міністерське розпорядження є ідеологічним, однак воно направлене на повернення до класичної італійської граматики, а реальність існування позабінарних особистостей є вкрай суперечливою.

Так звана «гендерно-нейтральна мова» стала широко поширеною у 2010-х. В Україні це має вияв у використанні переважно журналістами і гендерними активістами запозиченого з англійської мови «gender gap». Це знак «_», який розділяє різні закінчення для позначення нейтральності слів, котрі можуть стосуватися чоловіків, жінок і тих, хто себе такими не вважають. 

Ще однією ознакою гендерного впливу на мову є свідоме використання самоназваного займенника, попри фізичну реальність. Наприклад, коли у 2024 році на Євробаченні переміг співак під псевдонімом Nemo зі Швейцарії, то провідні медіа використовували лише його самоназваний займенник «вони» і навіть у множині.

Такі експерименти з мовою не мають нічого спільного з поступовим і природним словотвором, але є прикладом агресивного входження гендерного порядку денного. Внаслідок цього мова не лише поповнюється не притаманними для нас конструкціями, але може втратити свою первинну функцію — донесення правдивої інформації.