Родина християн-переселенців постраждала під час атаки на Київ: загинули батько і дитина

У 2022 році Гаранські стали внутрішньо переміщеними особами, тікали від війни та розпочали нове життя в столиці. Олександра працювала у церковному дитячому садочку та співала у хорі, а її чоловік працював на різних тимчасових роботах, щоб утримувати сім’ю.

Попри всі труднощі, вони не лише облаштовували нове життя, а й допомагали іншим переселенцям. Знайома родини Діана Дудченко в інтерв’ю для Української Правди розповідає, що Олександра була дуже активною у громадській роботі. Вона організовувала зустрічі для підлітків, допомагала з благодійними ініціативами, зокрема організовувала збір подарунків для дітей у прифронтових містах.

Загибель родини Гаранських — це черговий трагічний наслідок російської агресії та її ігнорування. За роки повномасштабної війни ми стали свідками занадто багатьох таких історій. Торік у березні також внаслідок влучання безпілотника у житловий будинок загинули Анна й Тимофій Гайдаржі, а батько сім’ї Сергій залишився сам з донькою Лізою. 

На початку вересня росіяни здійснили масову атаку на Львів, в результаті чого були зруйновані житлові будинки. Вся Україна дізналася про трагедію родини Базилевичів: росіяни вбили Євгенію та трьох доньок Ярину, Емілію та Дарію. Ярослав Базилевич втратив всю свою сім’ю. Схожий російський злочин повторився у листопаді: від російської ракети по Кривому Розі загинула Олена Кулик і всі її діти — Кирило, Демид і Уляна. Їх батько Максим Кулик втратив всю свою родину.

Це лише деякі історії, які мали б відкрити очі християнам Заходу на російські злочини проти українських цивільних і християн зокрема. Попри чудову поінформованість іноземних політиків, які позиціюють себе як християни, Україна знову стає жертвою фізичних та інформаційних атак Росії, а також цинічного ігнорування зла з боку тих, хто мав би говорити правду.