У Великій Британії існує загроза заборони публічної критики ісламу

Створення цієї комісії може стати передумовою до ухвалення законів, які фактично запровадять покарання за богохульство в ісламському контексті. Подібне законодавство в інших країнах використовується для придушення свободи слова та переслідування представників інших релігій. Звичайно, у Великій Британії ніхто не буде страчувати за критику «пророка» Мухаммада, однак існує загроза самоцензури та усунення критики ісламу із публічного простору взагалі.

Проблема полягає в тому, що поняття «ісламофобія» часто використовується не лише для боротьби з реальними випадками дискримінації, а й для придушення критики різних аспектів історії та вчення мусульман. Боротьба з так званою ісламофобією нерідко сам є загрозою або дискримінацією. Наприклад, нещодавно у Манчестері було заарештовано чоловіка за спалення Корану, а через розголошення його особистих даних, його життя опинилося в небезпеці.

Ще одна історія трапилася у Вейкфілді минулого тижня. Поліція зареєструвала як «інцидент ненависті» випадкове пошкодження Корану у школі 14-річним підлітком-аутистом. Його родину змусили публічно вибачатися перед місцевою мусульманською спільнотою. Також у Бристолі було заарештовано вуличного проповідника, який просто порівнював християнство та іслам у своїй промові.

З іншого боку, державна політика щодо християн є значно жорсткішою. Так, християнську активістку Ізабель Воган-Спрус заарештували просто за те, що вона мовчки молилася біля аобртивної клініки. Також раніше ми писали про напад поліції на вуличну співачку, яка виконувала християнські пісні. Такі історії наочно демонструють вибірковий підхід і подвійні стандарти.

Проблема широкого трактування «ісламофобії» та недопущення критики ісламу несе серйозні загрози як для християнської апологетики, так і для свободи слова загалом. В ісламській теології, історії і традиції є багато незручних і навіть скандальних сторін, про які варто говорити публічно. Перш за все, це стосується права на брехню задля залучення невіруючих або представників інших релігій до ісламудо ісламу, а також історія насилля, агресивних війн, схвалення протистояння з немусульманами і педофілії «пророка» Мухаммада.