Політика депортації нелегальних мігрантів може стати квитком зі смертним вироком для християн із країн, де тривають релігійні переслідування. Як повідомляє The New York Times, щонайменше 10 християн з Ірану були депортовані з США до Панами з наміром повернення у країну, звідки вони втекли. Також там були біженці з Пакистану, Афганістану, Китаю та Узбекистану — країн із деспотичними або ісламістськими урядами.
Наразі Панама приймає мігрантів, які силоміць утримуються у в’язницях та готелях з охороною. В одному з таких готелів наразі і перебувають християни з Ірану, які очікують депортації. За словами заступника міністра закордонних справ Панами Карлоса Руїса-Ернандеса, жоден з цих мігрантів не має кримінального минулого.
The New York Times повідомляє історію жінки, яка представилася як Артеміс Гасемзаде. В Ірані вона була вчителькою англійської мови та прийняла християнство в підпільній церкві. Відповідно до закону шаріату, який діє в Ірані, навернення з ісламу вважається віровідступництвом і є злочином, який карається смертю.
Ще один з депортованих — громадянин Китаю та прізвище Ван. Журналісти поспілкувалися з ним біля вікна в готелі, де він підняв Біблію китайською мовою, показуючи, чому він хотів жити в США:
«Я подумав: Америка — вільна країна з повагою до прав людини. Я поняття не мав, що це схоже на диктатуру»,— сказав він.
Як повідомляє Christian Post, посилаючись на директора Центру релігійної свободи Hudson Institute Ніну Шей, у 2020 році Дональд Трамп підписав наказ про «Розширення міжнародної релігійної свободи». Це документ передбачав, що «практика надання притулку та надання біженцям має стосуватися в першу чергу тих, хто тікає від релігійних переслідувань». На цій підставі іранські християни не мали бути депортованими, однак вони опинилися у панамському готелі під загрозою повернення до Ірану.
Події останніх тижнів демонструють, як політика Вашингтону стала виявом цинізму і лицемірства. Вони заявляють, що будуть боротися з «антихристиянськими упередженнями», однак піддають загрозі страти іранських християн, ігнорують масові злочини щодо українських християн, а також налагоджують стосунки з державами, де гоніння на християн є політикою уряду.