Американські християни закликають Конгрес заборонити в’їзд російським єпископам для участі в молитовному сніданку

Про цю ініціативу повідомляє Слово про слово, посилаючись на Слов’янське Сакраменто. Ініціатором звернення стала активістка Олена  Скорнякова, яку обурила можливість проросійських єпископів вільно брати участь в таких заходах. Вона повідомила, що серед запрошених на сніданок єпископів є Дмитро Шатров, один із керівників РОСХВЕ, а очільник союзу Сергій Ряховський перебуває під санкціями України за підтримку путінського режиму.

Наразі не відомо, хто ще має бути в російській делегації, однак сам факт її включення є великою проблемою. Зокрема сам Дмитро Шатров є учасником Всесвітнього російського народного собору в Москві, присвяченого темі «русского мира».

«Лідери російських протестантських церков не лише виправдовують воєнну агресію проти України, а й активно її пропагують серед віруючих. Ми вимагаємо від законодавців США сприяти забороні їхнього в’їзду до країни», — йдеться у зверненні небайдужих християн в США.

Національний молитовний сніданок у США традиційно проводиться в перший четвер лютого та включає участь сотень політиків зі всього світу, які моляться разом. Цей захід є можливістю для неформального спілкування національних еліт, налагодження стосунків з американськими політиками і зокрема конгресменами і сенаторами.

Подібний формат християнського заходу вже став традиційним в Україні, однак і в Росії проводиться схожий захід, який назвали «Національною духовною трапезою», в якій взяли участь деякі російські політики, включно із силовиками. Для цієї «трапези» записав вітальне слово і син відомого проповідника Біллі Грема Франклін Грем, що спричинило критику з боку проукраїнських християн. Тепер ми можемо побачити ще й легітимації російських єпископів через участь у молитовному сніданку у Вашингтоні. 

Ця ситуація стала можливою внаслідок відсутності належної оцінки російської церкви, яка співпрацює з владою. Протягом останніх років російські протестанти в своїй більшості демонструють лояльну до влади позицію, а ті поодинокі історії спротиву завершуються або переслідуванням з боку влади, або еміграцією. При цьому християни (зокрема і євангеліки) часто ігнорують прокремлівську позицію РОСХВЄ та подібних церковних об’єднань. В підсумку маємо ситуацію, коли «християн», які освячують і виправдовують війну, можуть вітати і радо приймати у церквах Америки, повністю ігноруючи їхню позицію щодо російської агресії.