Сьогодні Центр Разумкова опублікував результати дослідження «Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2024», в якому докладно описано стан релігійності українців і тенденції міжцерковних стосунків.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україні фіксуються певні зміни в рівні релігійності населення. У 2022 році, під впливом війни, частка віруючих зросла до 74%, однак вже у 2024 році знизилася до 68%. При цьому 22% опитаних заявили, що після початку повномасштабного вторгнення вони стали більш релігійними. Найвищий рівень релігійності зафіксовано у Західному регіоні (85%), тоді як у Східному регіоні він становить лише 55%.
Під час війни релігійні організації активно допомагають нужденним, а церква стала важливим гуманітарним партнером держави. Вони забезпечували продовольством постраждалим, надавали тимчасовий прихисток для біженців, а також психологічну допомогу. Проте зростання і падіння релігійності за три роки вказує на частково втрачений потенціал євангелізації та недостатню активність церкви як в суспільній площині, так і наверненні українців.
Протягом останніх років відбулися певні зміни у конфесійному розподілі. З моменту надання Томосу Православній Церкві України (ПЦУ) у 2019 році значно зменшилася частка вірян Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП). У 2024 році лише 5,5% опитаних ототожнюють себе з цією конфесією, тоді як вірянами ПЦУ назвали себе 35% громадян. Це свідчить про значний вплив російської війни на релігійні переконання православних і проросійського образу УПЦ (МП).
Також в Україні дещо зросла частка греко-католиків та «просто християн». Серед конфесійних меншин спостерігається зменшення частки протестантів у 2023 році, але часткове відновлення у 2024-му. Також зафіксовано послідовне зменшення частки римо-католиків протягом трьох років, однак ці дані можуть варіюватися, адже їх частка є меншою, ніж статистична похибка дослідження.
Дослідники з Центру Разумкова зафіксували певні зміни в ставленні українців до церкви та оцінки її участі в житті суспільства. Попри довіру до церкви, рівень визнання її морального авторитету знизився порівняно з попередніми роками. Лише 62,5% громадян заявляють про довіру до Церкви (цей показник суттєво варіюється залежно від регіону).
Також дві третини респондентів (65%) погодилися з тим, що відносини держави з церквами, релігійними організаціями мають бути побудовані на засадах партнерства, співпраці, спільного вирішення питань державотворення (не згодні з цим лише 13% опитаних).
Досить цікавою є тенденція зміни ставлення до ідеї запровадження інституту державної церкви. У 2020 році цю ідею підтримували лише 11%, а у 2023 році аж 37,5% (така ж кількість висловлювалася проти). Однак у 2024 році лише 31% респондентів підтримали таку ініціативу, а частка противників зросла до 41,5%. Загалом більшість все ще не підтримує ідею державної церкви, що пов’язано із багатоконфесійністю України та ідеєю свободи віросповідання.