В Україні зменшується тенденція до переходу парафій з УПЦ (МП) до ПЦУ

Найбільша кількість переходів зафіксована у Хмельницькій області — 38 громад, у Київській та Черкаській областях — по 29 парафій, а у Вінницькій області — 25. Водночас у Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській та Миколаївській областях, протягом року не було зафіксовано жодного переходу. По одній парафії покинули УПЦ (МП) на Харківщині, Тернопільщині, Закарпатті та в місті Київ. 

З моменту надання Томосу Православній Церкві України 6 років тому понад 1800 парафій вже здійснили цей перехід. Найактивніше цей процес відбувався у центральних і західних регіонах України, а на сході та півдні кількість переходів значно менша, що вказує на сильніші позиції УПЦ (МП). Наприклад, у Дніпропетровській області лише 25 з 643 громад перейшли до ПЦУ, що становить приблизно 4%.

Історія «наповнення» ПЦУ за ці 6 років мала 2 етапи масових переходів — у 2019-му та 2022-му. Перший пов’язаний безпосередньо із наданням Томосу, а відтак і православного визнання новоствореної митрополії, а другий є наслідком російської агресії та прагненням українських православних розірвати стосунки з усім, що так чи інакше зберігає цей зв’язок. У 2022 році зафіксовано 640 переходів, у 2023 — 428 і, як бачимо, тенденція суттєво слабшає. 

Православне питання в Україні давно непокоїть як владу, так і громадськість, з чим пов’язане відчутне напруження в ставленні до УПЦ МП). Досі залишається без офіційного висновку питання зв’язку цієї церкви з РПЦ. При цьому ухвалений у серпні закон передбачає «проведення релігієзнавчої експертизи діяльності релігійних організацій щодо виявлення підлеглості у канонічних та організаційних питаннях із центрами впливу релігійної організації (об’єднання), керівний центр управління якої знаходиться поза межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України».

Зменшення кількості переходів парафій з УПЦ (МП) до ПЦУ у 2024 році свідчить про певну стабілізацію процесу, проте свідчить і про важливість подальшого діалогу між громадянами, церквами та владою, адже напруження зберігається. На тлі війни та викликів, пов’язаних інформаційними атаками ворога проти України, роль ПЦУ може стати ще важливішою в майбутньому, однак залишається певним викликом добровільність переходів, активність вірян та масовість їх практичної участі в розбудові церкви.