Росія та Іран закріпили авторитарний союз на 20 років

Договір передбачає посилення співпраці в оборонній сфері, проведення спільних військових навчань, обмін розвідувальною інформацією, створення платіжної системи для обходу санкцій і співпрацю в ядерній галузі. Росія та Іран зобов'язуються не дозволяти використання своєї території для дій, що загрожують безпеці іншої сторони, та не підтримувати агресора у разі нападу на одну з них.

Підписана вчора угода є значно вужчою, ніж подібна, яку уклав Путін і Кім Чен Ин. Вона не містить конкретного пункту щодо постачання зброї, хоча очевидно, що співпраця щодо ударних безпілотників продовжиться. Путін сказав, що Росія регулярно інформувала Іран про динаміку війни в Україні і що вони тісно консультувалися щодо подій на Близькому Сході та в регіоні Південного Кавказу. Очевидна, що обидві країни представляють спільний авторитарний блок, що формує антизахідні сили.

Новий договір вказує на посилення співпраці між «ображеними» режимами, адже і Росія, і Іран є країнами, щодо яких запроваджено найбільше санкцій. Їхні спільні інтереси включають протидію Заходу, що й підтвердив Масуд Пезешкіан, назвавши угоду важливим кроком до створення «багатополярного світу». Далі він додав, що Москва та Тегеран більше не зважатимуть на вплив «країн за океаном».

Обидві держави залишаються значно ослабленими наслідками своєї агресії. Російська армія та економіка переживають не найкращі часи, хоча й не перебувають у критичному стані. Іран у 2024 році зазнав найбільшої стратегічної поразки часів правління аятол, коли Ізраїль завдав нищівної поразки Хезболлі, а наприкінці року Тегеран повністю втратив присутність в Сирії. 

Якщо західні демократії справді бажають впливати на світову політику, а не лише пристосовуватися і шукати компромісів, то мають враховувати такі союзи та мобілізувати свої ресурси для боротьби зі зростанням їхньої міці та впливу. Кризове становище Ірану та Росії може бути тимчасовим і сьогодні важливо, щоб Захід діяв рішучіше, адже ці країни «вісі зла» десятиліттями поневолюють як власний народ, так і розв’язують війни, щоб принести свою ідеологію і сусідам.