У Тбілісі поліція жорстоко розігнала антиурядових протестувальників

Кілька тисяч грузинів вийшли на протест до парламенту після того, як 28 листопада прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія зупиняє переговори з Євросоюзом щодо членства до 2028 року, а також не прийматиме жодних бюджетних субсидій. Цікаво, що їх особисто підтримала президент Грузії Саломе Зурабішвілі. Вона також прийшла на протест і назвала рішення прем’єра «конституційним переворотом».

Протест під парламентом переріс у сутички з поліцією, яка застосувала проти людей водомети і спецзасоби. В МЗС Грузії заявили про затримання 43 осіб та поранених поліціянтів. Точна кількість постраждалих протестувальників наразі невідома, але представник опозиційної партії «Коаліція за зміни» повідомив, що одному з її членів, Нані Малашхії, зламали носа. На кадрах у відео із соцмереж також видно, як поліція побила журналіста опозиційного телеканалу Formula TV.

Протести в Грузії відбувають регулярно після виборів 26 жовтня. Результати голосування досі під питанням, адже вибори супроводжувалися численними порушеннями. У четвер Європейський парламент прийняв резолюцію, яка засуджує зловживання і порушення на парламентських виборах та закликає Грузію до нових прозорих виборів.

Події в Тбілісі дуже схожі на обидва українських Майдани: фальсифікації на виборах, розворот геополітичного курсу від євроінтеграції, жорстокість поліції, ігнорування урядом критики посягання на демократичний процес. Цю схожість прокоментував і голова українського МЗС Дмитро Кулеба, який в Х написав, що в Грузії розгортається український сценарій, але іншого роду:

«...Сьогоднішня схема для Грузії зрозуміла: спочатку забирають свободу, потім починають бити, далі зникає добробут, а потім вас поглинає Росія. До тих, хто на вулицях Тбілісі: ваша боротьба сьогодні — це більше, ніж бути проєвропейськими чи проросійськими; це про фундаментальне право жити вільно. Ви горда нація. Боріться та перемагайте — не дозвольте їм вкрасти ваше майбутнє».

Протягом минулих років в Україні лунали різні оцінки політики ЄС і критичних коментарів) особливо серед християн) було чимало. Європейський Союз має серйозні структурні й ціннісні проблеми, однак майбутнє свободи і України, і Грузії значною мірою залежить від серйозності наміру західного вектора розвитку. В нинішній ситуації не йдеться про певну геополітичну незалежність Грузії. Відмова від розвитку співпраці з ЄС (особливо після російського вторгнення в Україну) свідчить про цілеспрямоване бажання залишитися у сфері як економічного, так і політичного впливу Кремля. 

Сьогодні ми знаходимося в таких обставинах, коли досить чітко формуються протиборчі табори. Відмова Грузії від євроінтеграції — це про наближення та подальше входження до авторитарного табору Росії, Білорусі, Китаю, Ірану, Північної Кореї та інших держав, які надають пріоритет автократичному застою і стабільності, закриваючи очі на військову агресію та жорстокість.