В Офісі Президента визнали важливість релігійної складової в політиці

«Релігійний аспект має значний політичний вплив. Наприклад, у Сполучених Штатах релігійність суспільства є дуже вираженою. Я б сказала, що Україна є більш секулярною нацією в порівнянні з Америкою. Питання свободи віросповідання є надзвичайно важливим і має прямий вплив на політичні рішення. Це було особливо помітно навесні цього року, коли ми намагалися отримати підтримку з боку США, і це питання відіграло роль у прийнятті рішень. Це один із політичних елементів, і з приходом Трампа ця тема стане ще більш актуальною», — заявила Ковальська.

Вона звернула увагу на наявні міжнародні напрацювання в сфері збереження і захисту культурної спадщини, зокрема Неаполітанську ініціативу, яка передбачає співпрацю в сфері культурної дипломатії і була частиною ширшого руху з посилення ролі культури в умовах війни. 

Протягом останнього року національна політика щодо церкви зазнала зсерйозних змін. З одного боку влада вводить обмеження для російського впливу на церкву, з іншого — чуємо декларації про готовність поглиблення співпраці між Всеукраїнською радою церков і релігійних організації та державою. Проте на міжнародному рівні найбільше уваги приділяється ухваленому в серпні Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який має припинити діяльність церков, котрі мають підпорядкування центру з Росії.

З цим законом пов’язані певні нерозуміння з боку іноземних політиків та релігійних діячів, які помилково трактують його як засіб обмеження свободи віросповідання, ігноруючи реальну широку свободу, якою користуються християни в Україні. При цьому українські політики та зокрема й представники ОП наголошують на необхідності дотримання закону для повного виходу УПЦ з-під контролю Москви.

Олена Ковальська озвучує досить очевидний висновок щодо високої релігійності американського суспільства в порівнянні з українським. Однак для вірних і мудрих дій влади у контексті релігійної співпраці як в Україні, так і за кордоном (зокрема в США) необхідне глибоке розуміння культурних і теологічних наслідків впливу християнства на суспільство.

Зовнішній культурний аспект розвитку релігійної політики (захист пам’яток, участь духівництва в державних заходах і політиків у спільних молитвах) безперечно важливий. Однак не менш показовим є ціннісний вектор політки і співпраця в контексті суті віри, а не лише форми. Тут варто пам’ятати негативний досвід ігнорування занодавцями та владою загалом відкритих листів і заяв від ВРЦіРО, які стосувалися моральних аспектів законодавчих ініціатив.