Більшість християн визнають, що сурогатне материнство є гріховною та аморальною практикою, яка викривлює ідею чистоти в шлюбі та експлуатує жінку. Коли дитина сприймається як товар, як об’єкт, котрий можна просто замовити, то право розпоряджатися його життям також викривлюється. Наприклад, з’являється можливість позбутися «товару», якщо з’явиться бодай ризик його дефекту.
The Daily Mail поділилися жахливою історією абортування дитини, адже пара замовників вимагали «скасувати» цю вагітність, бо сурогатна матір була викрита у вживанні алкоголю. Марті та Мелінда Рейнджерси — американське подружжя, яке відкладало вагітність і вирішило звернутися за послугами до сурогатної матері. На 4-му місяці вагітності Рейнджерси виявили в соцмережах матері, що вона, попри заборону, вживала алкоголь. Вони розірвали контракт і вимагали, щоб сурогатна мати абортувала дитину на 20-му тижні. Вона це зробила.
Марті та Мелінда продовжили шукати нову сурогатну матір і знайшли ще одну жінку, яка народила для них іншу дитину. Потім вони повторили цей досвід та отримали другу дитину, народжену також від сурогатної матері.
Ця історія не лише демонструє, як легко в умовах сурогатної вагітності можна змусити матір вбити дитину, але також підводить до роздумів, чому взагалі батьки бажають мати дитину. Вона потрібна їм лише в конкретних обставинах і сприймається як умовний «вдалий проект». Проблема з його реалізацією дає право анулювати, тобто скасувати почате і рухатися далі для досягнення бажаного.
Вживання алкоголю під час вагітності дійсно несе ризики для розвитку дитини і те, що сталося з сурогатною матір’ю, насправді є побічною дією самої ідеї, що якась жінка може виносити дитину для іншої пари. Проте біологічно це справді їх дитина, життя якої стало цінне для них лише за певних умов. Вбити свою дитину на 5-му місяці вагітності лише через ризик і недовіру — це край цинізму і відверто євгенічного підходу.
Історія Марті та Мелінди демонструє, наскільки небезпечним є комерційний аспект сурогатного материнства. Жінки, які фактично здають своє тіло в оренду, зводяться до ролі «інкубаторів», а діти — до «продуктів», чиї життя залежить від умов контракту. Це суперечить ідеї безумовної цінності людського життя, даного Богом, та глибоко спотворює моральний сенс батьківства. Тому без переосмислення ставлення до сурогатного материнства як явища, такі історії залишатимуться лише верхівкою айсберга більших етичних і суспільних проблем.
