Світ критикує вибори в Грузії за відступ від демократії

Більшість з невеликою перевагою дає проросійській партії у парламенті 90 місць зі 150. Ще чотири партії, які складають об’єднану опозицію та перетнули 5% рубіж (Коаліція за зміни, Єдність, Сильна Грузія, Гахарія за Грузію), в сумі отримали 37,77%. Опозиційні сили звинуватили владу у фальсифікаціях та порушеннях виборчого процесу, включно з вкиданням бюлетенів та тиском на виборців. Деякі з виборчих дільниць навіть довелося закрити через масові порушення, що лише посилює недовіру до всього процесу голосування.

Про серйозні проблеми з прозорістю голосування свідчить і суттєва різниця між офіційними цифрами після підрахунку голосів та результатами екзитполів. Телекомпанія Formula опублікувала результати екзитполу, проведеного американською компанією Edison Research. Згідно з цими даними, опозиційні партії набрали 51,9% голосів, а за правлячу партію «Грузинська мрія» проголосували 40,9% виборців.

На тлі виборчої кризи в Грузії світова спільнота також не залишилася осторонь подій у Грузії. Експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що ці вибори були «вкрадені маріонетковим урядом Путіна в Тбілісі» та висловив підтримку грузинському народу в боротьбі за свободу. Подібні заяви лунали і від інших західних лідерів, які знову закликали грузинську владу до демократичних змін і наголошували на необхідності дотримання прав людини та свободи вираження поглядів у країні. Проте очікувано угорський прем’єр Віктор Орбан висловив підтримку партії «Грузинська мрія», наголошуючи на праві грузинського народу обирати свій шлях.

За цими виборами спостерігала міжнародна місія з 529 спостерігачів із 42 країн. Вони зафіксували численні порушення, які включали тиск на виборців, залякування опозиції та зловживання адміністративними ресурсами. У їхньому звіті йдеться, що медійний простір країни є поляризованим та підконтрольним владним політичним силам, що негативно впливає на неупереджене висвітлення виборів. Правляча партія оголосила про свою перемогу ще до завершення процесу підрахунку голосів, що лише додало критики з боку опозиції та громадськості.

Грузинська внутрішня політика завжди була непростою. Звичайно, грузинський народ має повне право обирати владу, яка буде відображати інтереси саме цього народу. Проте нинішній реалії демонструють, як грузинська держава не здатна захистити сам принцип прозорих виборів та справедливого волевиявлення. Також в ході передвиборчої кампанії використовувалися антиукраїнські та маніпулятивні меседжі про необхідність лояльності до волі Кремля задля миру і процвітання.

Звичайно, сучасна Грузія — це не повоєнна Чечня, проте вчора вона наочно продемонструвала бажаний для Росії сценарій підкореної держави: готовність підтримувати свого агресора та переступати через правду, свободи і демократію задля умовного миру. Саме в цьому криється російська мета щодо майбутнього своїх сусідів. Тому за жодних обставин Україна не повинна піти на подібний “союз із дияволом”, адже ми платимо занадто високу ціну, щоб через 10-20 років повернутися до того ж принизливого підімперського становища.