Євангеліки й католики Норвегії підписали декларацію на підтримку біблійного образу сім’ї. Лютеранська церква проти

25 жовтня 2024 р.

Норвезькі церкви об’єднує бачення цінності сім’ї, біблійного трактування подружжя та ідентичності людини. Вони опублікували документ під назвою «Спільна християнська декларація про «розмаїття статі та сексуальності»». Його підписали п’ятидесятницькі і баптистські церкви, Римо-Католицька Церква і численні місії та християнські організації (всього наразі 36 підписантів). Однак не всі, хто називає себе християнами, погоджуються із біблійним поглядом на сім’ю.

У Декларації підкреслюється твердження, що Бог створив чоловіка і жінку, а шлюб визначається як союз одного чоловіка та однієї жінки. Він є основою для сексуальних стосунків, а будь-які інші форми прояву сексуальності суперечать біблійному вченню. Водночас наголошується, що кожна людина має гідність та заслуговує на повагу і любов, що не залежить від її поглядів чи способу життя.

Згідно з Декларацією, існує лише дві біологічні статі — чоловіча і жіноча. Вони визначаються під час зачаття та обумовлені репродуктивними клітинами. Автори критикують сучасні уявлення про гендер як про категорію, що може бути суб'єктивною і обраною незалежно від біологічної реальності, вважаючи ці погляди ідеологічними та такими, що не мають наукового підґрунтя. Особливу тривогу в авторів документа викликає навчання дітей про можливість існування «внутрішньої статі» та гендерної мінливості. Це може призвести до плутанини та негативно вплинути на розвиток дітей і молоді.

Автори Декларації висловлюють тверду позицію щодо збереження біблійних принципів, наголошуючи, що дотримуватимуться цих істин, навіть якщо це суперечить політичним чи суспільним трендам, а церкві доведеться зазнати тиску. При цьому вони визнають цінність демократичного суспільства, де є місце для різних переконань, але відкидають будь-які спроби примусу до визнання сучасних гендерних теорій.

Хто виступив проти? Перша критична заява пролунала від міністра культури та рівності Лубни Джаффрі, яка представляє правлячу Лейбористську партію. Вона звинуватила церкви у веденні «нешанобливої дискусії», адже вони відмовляються визнавати бажану для трансгендерів ідентичність:

«У цій декларації є багато такого, що, я знаю, багатьом людям боляче читати, особливо неприйняття і нерозуміння квірів». 

Подібна реакція свідчіть про неприйняття права християн мати і висловлювати біблійну позицію щодо зазначених вище питань. Хоча це можна трактувати як зневагу свободи совісті і віросповідання, проте для ультраліберального уряду Норвегії це було очікувано. Що справді здивувало, це однозначний антагонізм з боку історичної Лютеранської церкви.

Головний єпископ Олав Фіксе Твейт засудив документ і назвав його великим «розчаруванням». Він вважає, що однозначність в трактуванні сім’ї та ідентичності є «неналежним використанням біблійних текстів» та закликав дослухатися до медиків в тому, що стосується трансгендерності:

«Як богослов я вважаю, що ми вступаємо в професійну сферу, де ми знаємо не більше, ніж інші».

Головний єпископ Лютеранської церкви Олав Фіксе Твейт

Коли єпископа запитали про аргументи двох статей, які базуються на книзі Буття, то він зважився на ще більше суперечливу заяву:

«Це не історичні тексти, це поезія. Коли це сталося, нікого не було. Ми повинні розуміти, що всіх створив Бог, що Бог все ще творить і що всі люди створені за образом Божим».

Позиція єпископа є яскравим прикладом наслідків вкорінення ліберальної теології та прийняття їх богословами сучасних трендів, позицій і віянь світських інтелектуалів. Але цей шлях приречений, адже, відкидаючи Святе Письмо, така церква втрачає непохитну основу, тому що взагалі може бути підставою для їх авторитетності?