Норвезькі церкви об’єднує бачення цінності сім’ї, біблійного трактування подружжя та ідентичності людини. Вони опублікували документ під назвою «Спільна християнська декларація про «розмаїття статі та сексуальності»». Його підписали п’ятидесятницькі і баптистські церкви, Римо-Католицька Церква і численні місії та християнські організації (всього наразі 36 підписантів). Однак не всі, хто називає себе християнами, погоджуються із біблійним поглядом на сім’ю.
У Декларації підкреслюється твердження, що Бог створив чоловіка і жінку, а шлюб визначається як союз одного чоловіка та однієї жінки. Він є основою для сексуальних стосунків, а будь-які інші форми прояву сексуальності суперечать біблійному вченню. Водночас наголошується, що кожна людина має гідність та заслуговує на повагу і любов, що не залежить від її поглядів чи способу життя.
Згідно з Декларацією, існує лише дві біологічні статі — чоловіча і жіноча. Вони визначаються під час зачаття та обумовлені репродуктивними клітинами. Автори критикують сучасні уявлення про гендер як про категорію, що може бути суб'єктивною і обраною незалежно від біологічної реальності, вважаючи ці погляди ідеологічними та такими, що не мають наукового підґрунтя. Особливу тривогу в авторів документа викликає навчання дітей про можливість існування «внутрішньої статі» та гендерної мінливості. Це може призвести до плутанини та негативно вплинути на розвиток дітей і молоді.
Автори Декларації висловлюють тверду позицію щодо збереження біблійних принципів, наголошуючи, що дотримуватимуться цих істин, навіть якщо це суперечить політичним чи суспільним трендам, а церкві доведеться зазнати тиску. При цьому вони визнають цінність демократичного суспільства, де є місце для різних переконань, але відкидають будь-які спроби примусу до визнання сучасних гендерних теорій.
Хто виступив проти? Перша критична заява пролунала від міністра культури та рівності Лубни Джаффрі, яка представляє правлячу Лейбористську партію. Вона звинуватила церкви у веденні «нешанобливої дискусії», адже вони відмовляються визнавати бажану для трансгендерів ідентичність:
«У цій декларації є багато такого, що, я знаю, багатьом людям боляче читати, особливо неприйняття і нерозуміння квірів».
Подібна реакція свідчіть про неприйняття права християн мати і висловлювати біблійну позицію щодо зазначених вище питань. Хоча це можна трактувати як зневагу свободи совісті і віросповідання, проте для ультраліберального уряду Норвегії це було очікувано. Що справді здивувало, це однозначний антагонізм з боку історичної Лютеранської церкви.
Головний єпископ Олав Фіксе Твейт засудив документ і назвав його великим «розчаруванням». Він вважає, що однозначність в трактуванні сім’ї та ідентичності є «неналежним використанням біблійних текстів» та закликав дослухатися до медиків в тому, що стосується трансгендерності:
«Як богослов я вважаю, що ми вступаємо в професійну сферу, де ми знаємо не більше, ніж інші».
Коли єпископа запитали про аргументи двох статей, які базуються на книзі Буття, то він зважився на ще більше суперечливу заяву:
«Це не історичні тексти, це поезія. Коли це сталося, нікого не було. Ми повинні розуміти, що всіх створив Бог, що Бог все ще творить і що всі люди створені за образом Божим».
Позиція єпископа є яскравим прикладом наслідків вкорінення ліберальної теології та прийняття їх богословами сучасних трендів, позицій і віянь світських інтелектуалів. Але цей шлях приречений, адже, відкидаючи Святе Письмо, така церква втрачає непохитну основу, тому що взагалі може бути підставою для їх авторитетності?
- – Alle er skapt i Guds bilete og elska i Kristus | Den norske kirke
- A Joint Christian Declaration on 'Diversity of Gender and Sexuality' | felleskristen.no
- Lutheran Church aligns with government in criticising Catholics and evangelicals’ defence of Christian views on sexuality and marriage | Evangelical Focus