16 серпня Верховний суд США заблокував нове правило адміністрації Байдена, яке мало дати зелене світло для трансгендерів у жіночому спорті для змагань в школах та університетах.
У квітні адміністрація Байдена видала нове федеральне правило, яке розширює межі закону 1972 року, відомого як Розділ IX. Цей закон забороняє дискримінацію за ознакою саме гендеру в навчальних закладах, що отримують фінансування від федерального уряду (тобто в більшості університетів). Метою демократів було включення поняття «гендерна ідентичність» до переліку ознак, захищених від дискримінації, що в нинішніх умовах означає допущення біологічних чоловіків до жіночих видів спорту.
1 серпня це правило набуло чинності і 10 штатів, які очолюють республіканці, подали позов для його оскарження в судах місцевої юрисдикції, а також звернулися до Верховного суду для захисту цієї заборони. Учорашнє позитивне рішення суду генеральний прокурор штату Теннессі назвав «перемогою для студентської конфіденційності, свободи слова та верховенства права».
Ця заборона була цілком очікуваною, адже у Верховному Суді склалася відносно консервативна більшість (6 проти 3), однак конкретно в цьому голосуванні рішення було ухвалене з мінімальною перевагою 5 проти 4.
Питання трансгендерів досить штучно актуалізується ліберальними політиками та створюється зовнішня пріоритетність захисту конкретної ідеологізованої теорії про важливість самоназваної статі над біологічною. Це нав’язування вже не перший рік отримує опір від пересічних громадян та політиків, які просто не приймають теорію, яка не відповідає реальності.
Саме тому закономірно низка штатів ухвалили закони про заборону блокаторів статевого дозрівання, заборону пропаганди трансгендерності в школах та участі чоловіків у жіночому спорті. Ці ініціативи є цілком логічними і справедливими, однак ліволіберальними політиками вони розцінюються як дискримінація і радикалізм. Такі крайні оцінки підживлюють негатив щодо батьків і законотворців, які просто захищають біологію і статус кво.
Не останню роль тут відіграють медіа, коли презентують подібні заборони як «посягання на демократію» і прирівнюють турботу про безпеку дітей до расизму чи інших форм дискримінації. Наприклад, BBC в матеріалі про це рішення Верховного суду зазначає, що «права трансгендерів стали головною політичною проблемою в останні роки». Проте цей висновок очевидно гіперболізований, адже вищезгадані законодавчі ініціативи покликані саме знизити градус напруги і зменшити актуальність трансгендерної проблематики, яка очевидно розділяє суспільство та вносить дисбаланс.