Може жити без плавання, але не без Бога: олімпійський чемпіон дякує Богу за свої здобутки

6 серпня 2024 р.

Цьогорічні Олімпійські ігри в Парижі мали недобру славу серед християн, однак деякі спортсмени прославили Бога спортивними досягненнями. Одним із таких християн є американський плавець Хантер Армстронг. Він здобув золото та срібло на цьогорічній Олімпіаді і після цього заявив, що саме віра в Бога займає пріоритетне місце у його житті.

За правилами Олімпіади спортсмени не мають права демонструвати свої політичні чи релігійні погляди на самих змаганнях, однак успіх чемпіона привертає увагу ЗМІ і з інтерв’ю в інтерв’ю Армстронг не припиняє прославляти Бога за свої досягнення.

Спортсмен здобув золоту медаль, пропливши свій етап естафети вільним стилем за 46,75 секунди, що також було кращим результатом у його команді. Ще він допоміг США виграти срібну медаль в іншій комбінованій естафеті.

Після чергового золота Хантер Армстронг в інтерв’ю Baptist Press назвав Бога своїм пріоритетом, який важливіший за спорт:

«Зростаючи, ми маємо переконатися, що наші пріоритети правильні. Я вважаю Бога пріоритетом. Я не можу жити без Нього. Я можу жити, не плаваючи, не будучи олімпійцем чи будь-чим іншим».

 Раніше Армстронг здобув 15 медалей чемпіонату світу (7 золотих, 3 срібних і 5 бронзових), а ще встановив світовий рекорд на дистанції 50 метрів на спині. В ефірі «Sports Spectrum» він розповів про свою вже традиційну молитву перед кожним запливом: «Дай мені сили зробити все можливе, і нехай усе, що я роблю, принесе славу Твоєму Імені».

Проте, Армстронг визнає, що його стосунки з Богом не завжди були стабільними. «Коли я брав участь у змаганнях або був у церковному таборі, то молився і відчував зв'язок з Богом. Але як тільки потреба в Бозі зникала, я втрачав цей зв'язок», — розповів він в інтерв’ю Baptist Press. Однак потім Хантеру довелося пережити низку випробувань з його сім’єю та в особистому житті, що підштовхнуло до глибокого і пізнання Бога і стабільності в стосунках з Ним.

Це справді дуже цінно, коли спортсмени, які здавалося б мають пишатися своєю силою і особистими досягненнями переносять фокус на Творця і свої спортивні досягнення використовують для прославлення Бога. Такі приклади є наочним втіленням 2 Коринтян 10:17: «Хто ж хвалиться, нехай хвалиться в Господі».