Учора, 29 червня, в Києво-Печерській Лаврі відбувся Стратегічний діалог українських консерваторів — захід, який зібрав християнських лідерів різних конфесій та з різних регіонів України. Там були присутні також гості з держав ЄС та Сполучених Штатів Америки.
На початку вони заслухали вітальні слова від іноземних політиків і слово намісника Києво-Печерської Лаври Авраамія. Основна частина заходу являла собою панельну дискусію, в якій взяли участь начальник Служби військового капеланства ЗСУ Олексій Терещук, Голова організації «Всі разом!» Руслан Кухарчук, Голова Благодійного фонду «Сім’я» Адріан Буковинський, директор Християнської Відкритої Академії Ярослав Лукасік та консервативний громадський діяч Сергій Чаплигін.
Вони обговорили сучасні виклики та найголовніше — можливості християн впливати на суспільні процеси. Першим мав слово капелан Терещук. Він звернув увагу на виклики, з якими зіштовхуються капелани в середовищі невіруючих військовослужбовців, а також поділився власною історією батьківства та викликів гендерної ідеології, яка агресивно впливає на сучасних дітей.
Тему захисту сімейних цінностей продовжив Руслан Кухарчук. Він наголосив на необхідності зберігати природну сім’ю як єдину норму і запоруку безпеки держави та підкреслив роль християнства для України:
«Ми сьогодні наголошуємо, що саме захист природного порядку, захист сімейних цінностей, захист прав і свобод батьківства, материнства та дитинства стає не лише питанням морально-етичним, а питанням національної безпеки й оборони. Саме тому в цю дискусію нам треба вводити саме аспект національної безпеки та оборони.
Я хочу наголосити, що за всіма формальними ознаками Україна є оплотом християнських і сімейних цінностей в Європі. За кількістю віруючих православних, які відвідують храми на Пасху, за кількістю протестантських євангельських громад і церков, за масштабом сімейного руху. Але проблема, що на Заході і, на превеликий жаль, в Сполучених Штатах Америки є асоціація захисту сімейних цінностей з Росією, яка сьогодні є символом зла і людиноненависництва, які викрадають дітей, які знищують населення в містах».
Далі мав слово Адріан Буковинський. Він поділився невтішними даними про стан української демографії та звернув увагу на поглиблення цієї кризи з початку повномасштабної війни:
«Сьогодні в нас середній вік українців — 43 роки. Це люди, які народилися у 1980-х роках. Тоді була народжуваність в Україні понад 800 тисяч дітей щороку. Минулого року народилося менш як 187 тисяч дітей, тому ми реально закінчуємося. Закінчуються люди, закінчуються сім’ї і закінчуються діти».
Буковинський розповів, що перед російським вторгненням було 7 мільйонів дітей і приблизно був паритет 50/50 хлопчиків і дівчаток. Однак внаслідок вивезення дітей (і зокрема хлопчиків) за кордон сьогодні в Україні приблизно 4,7 мільйона дітей із величезною диспропорцією в бік дівчат.
В цих умовах християни зобов'язані діяти і Буковинських і пропонує рішення — спеціальні курси для старшокласників із базовими принципами того, як будувати сім’ю. Він презентував свій авторський уже відомий курс «Основи сім’ї» та закликав батьків-християн звертатися до керівництва шкіл із вимогою включити цей курс до програми на місцях.
Про глобальний вплив християн на різні сфери життя говорив Ярослав Лукасік. Він наголосив на важливості врахування культури спільноти, в якій живе людина, а також необхідності створити дорожню карту для трансформувати її, згідно з християнським баченням.
«Вплив на суспільство і трансформація культури вимагає потужних ресурсів людських, інтелектуальних, ідейних, фінансових. Тому, звичайно, для реформації суспільства необхідне церковне партнерство. Всі разом ми можемо створювати професійні команди, які будуть діяти в різних сферах життя (освіта, сім’я, культура, політичне життя, законодавство)... Нам потрібно намалювати мапу викликів в яких ми живемо, загроз, які приносить цей світ, але також можливостей, які приносить момент, в який ми живемо».
Для цього він презентував Декларацію про відновлення України документ, котрий є результатом спільної праці християн різних конфесій та спробою описати різні аспекти розвитку України в контексті війни та інших внутрішніх і зовнішніх викликів.
Далі Сергій Чаплигін говорив про сучасну тенденцію розширення консерватизму та боротьбу України як за нашу територію, так і за цінності та ментальність. Він розмірковував над сутністю й трансформацією сучасного консерватизму і закликав до єднання різних середовищ (зокрема християнських) для захисту цих цінностей.
«Такі стратегічні діалоги потрібно робити частіше, потрібно по всіх напрямках працювати відносно тих структур, які протистоять нам і знищують ідентичність українців».
Останнім мав слово Тарас Загородній. Він говорив про економіку в умовах війни та наголосив на потребі планування стратегічного розвитку, адже, на його думку, Росія не розпадеться і загроза від неї не зникне.
«Зараз Росія перейшла в стан абсолютно агресивної держави, яка не приховує цього. Фактично відновлюється не Радянський Союз, а Північна Корея...Росіяни, вся державна влада й ідеологія вже працюють на знищення України, знищення українства. Ця ідеологія вже йде через дитячі садки і школи, тобто це як колись було в Німеччині із остаточним вирішенням єврейського питання, так і тут вирішення українського питання».
Тарас Загородній наголосив на пріоритетності забезпечувати безпеку нашої держави та навів приклад Ізраїлю як країни, яка змогла десятиліттями вести війну проти сильніших противників і при цьому розвивати свою економіку.
