Християнина в Ірані засудили на 10 років через інтуїцію судді, а не докази

Гочумяна та його дружину Елізу Шахвардян іранські спецслужби заарештували під час відпочинку ще в серпні 2023 року. Подружжя обідало зі своїми дітьми в будинку друга поблизу Тегерана, коли агенти розвідки провели обшук і затримали всіх дорослих, конфіскувавши кілька Нових Заповітів мовою фарсі та іншу християнську літературу.

Вірменське подружжя заарештували і відправили до в’язниці Евін, де вони перебували в одиночних камерах та зазнали психологічних тортур. Як повідомляє правозахисна група Article 18, агенти розвідки звинуватили їх в участі у «незаконній християнській діяльності».

Акоп Гочумян отримав вирок — 10 років позбавлення волі, однак разом з адвокатом намагався оскаржити його і вже в червні цього року отримав апеляційне підтвердження жорсткого вироку. В цій справі ключовим фактором було сумнівне гнучке законодавство Ірану, яке використали не на користь обвинувачуваного. Річ у тім, що сторона обвинувачення не мала достатньо доказів, щоб довести вину саме навернення інших у християнство. Проте Стаття 160 Ісламського кримінального кодексу Ірану дозволяє суддям використовувати свою «особисту інтуїцію» за відсутності доказів. Адвокат Акопа стверджував, що суддя використав саме це положення, не знайшовши інших доказів проти християнина.

Це вкотре підтверджує репресивний характер іранської системи, коли лише інтуїція стає причиною позбавлення волі на 10 років. Заарештовані та засуджені християни перебувають в дуже складному становищі, адже немає жодних механізмів гарантованого відстеження чи контролю за дотриманням їх прав. 

Річний звіт правозахисної організації Article18 за 2023 рік показує збільшення кількості християн, заарештованих в Ірані зі 134 до 166. У звіті також зазначено, що розповсюдження Біблії є одними з причин найбільшого переслідування: «понад третина арештів спрямована на осіб, які володіють кількома примірниками».

Офіційно авраамічні релігії (християнство, іслам та юдаїзм) є єдиними законними релігіями в шиїтському Ірані, але євреї, християни та мусульмани сунітської меншини продовжують зазнавати переслідувань. Умовна законність бути християнином Ірані пов'язана передусім з походженням людини (наприклад традиційно християнство є релігією національних меншин — вірменів та ассирійців). Власне іранці-мусульмани не можуть вільно змінити своє віросповідання, а тому євангелізаційна діяльність (навіть зберігання більше одного примірника Біблії, а тим паче мовою фарсі) є незаконною.

Article18 повідомляє, що «в результаті навернені [мусульмани] не мають місця для поклоніння, тому вони збираються вдома. Але ці домашні церкви, хоч і не відрізняються від будь-яких інших груп християн, які збираються разом для молитви та поклоніння по всьому світу, є поза законом, а членів регулярно заарештовують і ув’язнюють за звинуваченнями в «національній безпеці».