27 березня у Москві відбулося засідання «Всесвітнього Російського Народного Собору» за участю глави РПЦ Кирила (Гундяєва), на якому російські православні еліти визначили і спробували «освятити» ідеологію російського світу, агресію проти України та визначили нинішню війну «священною». У підсутку вони затвердили «Наказ XXV Всесвітнього Російського Народного Собору “Сьогодення та майбутнє російського світу”», який являє собою набір шовіністичних штампів і кремлівської пропаганди.
Цей «Наказ» не тільки виправдовує, але й заохочує продовжувати агресію проти України. Повномасштабне вторгнення РПЦ називає «новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу проти злочинного київського режиму і колективного Заходу, що стоїть за ним». У документі учасники собору заявляють, що результатом СВО (так називають російське вторгнення) має бути «входження України до зони виняткового впливу Росії».
Православні еліти відкрито і прямо називають політичні цілі нинішньої агресивної війни, звинувачують Україну в «керованості Заходом» та формулюють своє бачення бажаного повоєнного становища українського народу.
«Можливість існування на даній території русофобського, ворожого Росії та її народу політичного режиму, а також політичного режиму, керованого з ворожого Росії зовнішнього центру, повинна бути повністю виключена».
Вони не цураються заохочувати ворожнечу з іншими народами й державами та відкрито проголошують експансіонізм, визначаючи межі так званого російського світу «істотно ширшими за державні кордони». Учасники собору буквально прославляють війну та намагаються створити «освячену мету» агресії, яка де-факто описує цілком протилежне реальності:
«У ході СВО російський народ зі зброєю в руках відстоює свої життя, свободу, державність, цивілізаційну, релігійну, національну та культурну ідентичність, а також право жити на власній землі в межах єдиної Російської держави».
РПЦ заперечує українську державність, право нашого народу на самовизначення та продовжує пропагувати відвертий шовінізм. У «Наказі XXV Всесвітнього Російського Народного Собору» знову згадується міф про «триєдиний народ» і пропонується затвердити цю концепцію відповідним законом.
«Возз'єднання російського народу має стати одним із пріоритетних завдань зовнішньої політики Росії. Росії слід повернутися до існуючої більше трьох століть доктрини триєдності російського народу, згідно з якою російський народ складається з великоросів, малоросів та білорусів».
Серед цих пропагандистських штампів та великодержавного шовінізму насправді не знайшлося місця християнству. В документі жодного разу не згадується ані Бог, ані універсальні християнські ідеї, які не може привласнити російська держава. Загальний зміст і дух документа полягає у відтворенні та формальному «освяченні» нинішньої російської політики, виправданні абсолютно нехристиянських явищ таких як агресивна війна чи ідолянська сакралізація державного апарату.
Українська Православна Церква (Московського Патріархату) досить оперативно відреагували на результати Всесвітнього Руського Народного Собору. У Відділі зовнішньоцерковних зв’язків УПЦ (МП) заявили про категоричну незгоду з викладеними у «Наказі» ідеями:
«Українська Православна Церква не підтримує та відмежовується від ідеології «руського миру». Більше того, ставлення нашої Церкви до цієї ідеї давно публічно висловив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій: «Ми ніякий російський світ не будуємо, ми будуємо Божий світ»... На наше переконання, заклики до знищення України та виправдання військової агресії неспівставні з євангельським вченням».