«Щасливого Рамадану» написано на вивісці в центрі Франкфурта, який «вдягається» в півмісяці. Комунальні служби вже розвішують ілюмінацію до мусульманського святкового місяця, який розпочнеться 10 березня. Це явно не та картина, яку очікують християни в країні із християнським корінням, особливо якщо враховувати той факт, що Пасха ігнорується міською владою.
Вперше державне вуличне святкування Рамадану в Європі відбулося торік у Лондоні. Цього разу це поширилося і на Німеччину. Мер Франкфурта — Наргесс Ескандарі-Грюнберг мотивувала загальноміське святкування Рамадану тим, що близько 15% містян є мусульманами. Державне залучення до ісламського свята вона називає «знаком проти антимусульманського расизму та антисемітизму».
Такі заяви свідчать або про невігластво, або про лицемірство міського голови. Після атаки терористів на Ізраїль 7 жовтня у великих містах Німеччини пройшли антиізраїльські демонстрації. У дуже «толерантному» Франкфурті протестувальники тримали плакати, на яких були зображені ізраїльські прапори в сміттєвих баках, а також нацистські руни як явне посилання на схвалення політики антисемітизму з минулого.
Проти рішення міської влади долучитися до святкування Рамадану виступили християнські демократи. Заступник голови парламентської групи ХДС Яннік Швандер звернув увагу на той факт, що виділення коштів з міського бюджету на святкування Рамадану не є тотожним Різдву, адже різдвяні міські прикраси «фінансуються коштом торгових асоціацій та пожертвувань, а міського бюджету». Також він розкритикував загальноміське святкування Рамадану, адже християн у місті значно більше.
Масова підготовка до Рамадану за державний кошт була б лише однією з ознак багаторічної ісламізації, однак в цій історії є ще одна сторона. Рамадан триває з 10 березня до 9 квітня, а 31 березня цогоріч християни будуть святкувати Великдень. Чи прикрашається Франкфурт до головного християнського свята? Наразі такої інформації немає. При цьому навіть якщо згадати попередній досвід, то великодні прикраси виглядають як кролики і яйця, а зовсім не хрест чи порожня печера. У підсумку ми бачимо одну чітку тенденцію: християнської символіки менше, а ісламської більше.
Ми живемо в епоху нечуваних змін. Християнські свята і традиції ігноруються, але натомість іслам набирає сили і залишається релігією із найшвидшим зростанням у світі. Протягом останніх років традиційні різдвяні ярмарки і масові святкування були обмежені через заходи безпеки. Однак досвід минулого десятиліття показує, що саме радикальний іслам становить загрозу для християнських святкувань. У підсумку залишається без відповіді запитання: чому німецькі політики між Рамаданом і Великоднем обирають саме мусульманське свято?
