Архієпископ Криту Євгеній викликав критику та широку дискусію в православному середовищі щодо питання одностатевих стосунків. На шоу «Антитеза» в інтерв’ю Критському телебаченню він коментував питання легалізації шлюбів для гомосексуалістів та заявив, що «вони [ЛГБТК] наші брати, це люди, які мають свою орієнтацію. Я не гідний судити. Тому що мій Христос сказав мені не судити, щоб мене не судили».
Коли ми чуємо досить розмиті гуманістичні промови священнослужителів про гомосексуалізм, то маємо бути пильними, щоб зберігати біблійні позиції та не стати об’єктом для пропаганди. Духовними «братами й сестрами» для християн стають ті, хто прийняв Ісуса, але чи можемо так називати тих, хто не здійснив навернення? Очевидно, що ні.
Cьогодні в Греції триває широка дискусія щодо легалізації одностатевих шлюбів та всиновлення дітей такими парами. Більшість православних священнослужителів налаштовані проти, однак позиції деяких стають дедалі ліберальнішими. «Різноманітність — це не гріх», — заявив архієпископ і додав: «У мене є багато ЛГБТК-осіб, які приходять до мене і зізнаються в цьому. Я розумію їхню чутливість і чому вони такі унікальні, і ми любимо їхню унікальність».
Позиція священнослужителя щодо всиновлення також була досить дивною. Замість ствердження повної сім’ї як найкращого середовища для виховання дітей, він переклав відповідальність на «експертів, які вивчають дитячу психологію». У сучасному світі позиції психологів щодо гомосексуальних пар і «сімей» різняться і світські люди знаходять свої пояснення та аргументи щодо «нормальності» такого способу життя і виховання дітей одностатевими парами. Перекладати рішення щодо такого важливого питання на світських людей — це дуже безвідповідально з боку священнослужителя рівня архієпископа.
Попри позицію архієпископа, члени Священного Провінційного Синоду Критської Церкви прямо виступили проти шлюбу одностатевих пар, а також засудили ідею виховання дітей такими парами: «Будь-яке нейтральне визначення їхніх стосунків каталізує природний інститут сім’ї, висвітлюючи нові соціальні інститути в ім’я одностороннього та меншого «права». Заклик до рівності в гетеросексуальних і одностатевих шлюбах і, як наслідок, до однакового права на виховання дітей ігнорує фундаментальні права дітей на виховання та формування в сімейному оточенні, яке не викликає плутанини щодо батьківської ідентичності».
Неоднозначність духовних осіб у коментарях щодо морально-етичних питань може стати приводом до спокуси неправильного розуміння християнського вчення або взагалі кроком до єресей, як-от вінчання гомосексуалістів. При цьому послідовники Христа мають бути завжди готові надати допомогу грішникові, донести Євангеліє, молитися й зміцнювати таку людину на шляху до змін. Як же визначити, де любов і прийняття, а де толерування гріха? Тут може допомогти просте питання: чи є місце розкриттю справжньої свободи від гріха, яку дає Христос, і чи сприяють такі духівники реальній зміні способу життя людини?