Північна Корея є однією із найзакритіших країн світу. Попри це, деяка інформація про життя в ній все ж просочується. Міністерство об’єднання Південної Кореї, яке займається міжкорейськими справами, опублікувало розлогий звіт про тортури і страти в Північній Кореї, в основі якого свідчення втікачів протягом 2017-2022 років.
У звіті висвітлені подробиці кричущих порушень прав людини з боку держави у в’язницях, таборах для полонених та інших місцях, а також йдеться про публічні страти, тортури та свавільні арешти. У документі наведені історії страт за звинуваченнями у незаконній релігійній діяльності, за перегляд південнокорейських шоу та навіть за вказуванням пальцем на портрет Кім Ір Сена.
Окрім цього у звіті представлені факти євгенічних практик, зокрема проведення дослідів на людях із вродженими захворюваннями (зокрема на карликах) та операції з видаленням статевих органів, щоб не допустити народження дітей у хворих людей. Через страти та заходи обмеження народжуваності КНДР намагається позбутися небажаних громадян.
В Північній Кореї існує ціла система таборів ув’язнення для тих, кого режим зарахував до ворогів. У місцях позбавлення волі КНДР широко розповсюдженими є тортури, позбавлення їжі ув’язнених, сексуальне насильство та примусові аборти. Ув’язнених примушують буквально до поклоніння північнокорейським лідерам, вони зобов’язані вчити пропагандистські тексти, а також держава намагається «перевиховати» їх через примусову працю (переважно на полях).
У цій країні також практикується колективна відповідальність, відтак родини обвинувачених також визнаються винними. В цій країні заборонені будь-які прояви «іноземної культури», включно зі сповідуванням християнства. Відповідно до щорічного рейтингу найнебезпечніших держав для християн, який складає правозахисна організація Open Doors, північнокорейський режим несе найбільшу небезпеку для християн, залишивши далеко позаду навіть режим талібів.
Чинний президент Південної Кореї Юн Сук Йоль висловив бажання своєї адміністрації «повністю викрити» «жахливі порушення прав людини» свого північного сусіда. Він належить до корейських консерваторів та представляє більш послідовну антикомуністичну політику, ніж його попередник. Однак можливості Південної Кореї впливати на КНДР практично нульові. Єдина країна, від якої прямо залежить режим Кімів — це Китай, який також проводить тиранічну політику.
Ці режими об’єднує спільна комуністична ідея із азійською специфікою. Хоча КНР намагається позиціювати себе як миротворця і навіть дорікає Заходу в постачанні Україні зброї, проте сама десятиліттями підтримує північнокорейських диктаторів і створює свій режим цифрової тиранії. Саме тому Україна за жодних обставин не має покладатися на Китай чи сподіватися на конструктивізм Пекіна в його «миротворчих» ініціативах.
