Коли увага українців прикута до новин з фронту, коли християни моляться за прийдешній контрнаступ, антинаціональні та антисімейні сили активізовують використання своїх лобістських важелів. Найбільша українська ЛГБТ-організація Київпрайд намагається посилити свій вплив через присутність у радах при органах влади.
Учора, 28 квітня, вони долучилися до Експертної ради з питань дотримання рівних прав та запобігання дискримінації при Представнику Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Також ця організація активно лобіює законопроект депутата від «Голосу» Інни Совсун про одностатеві партнерства (з чого власне і почалася така активізація ЛГБТ-лобістів в політиці цього року). Раніше представники Київпрайду взяли участь у засіданні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо «критеріїв визначення гомофобії та трансфобії в медіа».
ЛГБТ-активісти як зацікавлена сторона долучаються до створення системи обмеження свободи слова, що, на жаль, стало можливим після ухвалення нового закону про медіа. Вони диктують своє бачення чиновникам, щоб унеможливити в медіа висловлювання проти нормалізації гомосексуалізму та трансгендеризму.
Раніше ми писали про ініціативи низки місцевих рад, які закликають центральні органи влади не впроваджувати так звані гендерні ініціативи в освіту та не підтримувати законопроект про одностатеві партнерства. Рішення місцевих рад дуже обурюють ЛГБТ-лобістів, адже вони не можуть просто так обмежити волевиявлення депутатів.
Натомість вони намагаються тиснути через звинувачення у «релігійній пропаганді» та буцімто некомпетентності. «Останнім часом ми бачимо багато дискримінаційних ініціатив від місцевих рад. Депутати пишуть листи, повні обурення Законопроектом про цивільні партнерства, Стамбульською конвенцією та іншими демократичними процесами в Україні. Ці звернення також демонструють те, що їхні автори знаходяться під впливом релігійної пропаганди і не дуже розуміють суть нових законопроектів», — опубліковано на сторінці організації.
Проблематичність заяв Київпрайду не просто в тому, що для них церква є ворогом, але насамперед в прагненні цієї та подібних організацій впливати на суспільство і диктувати владі певні свої ідеї та бачення, нівелюючи думку людей. Вони використовують війну як відсутність “політичного сезону” для проштовхування своїх руйнівних і просто цинічних ініціатив і хочуть нівелювати українські традиції, християнську ідентичність значної частини нашого народу.