З 1 квітня росія буде головувати в Раді безпеки ООН

29 березня 2023 р. \ оновлено 22 лютого

З 1 квітня росія буде головувати в Раді безпеки ООН. Протягом місяця російські представники матимуть право модерувати роботу організації та представляти її в інших структурах ООН. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вже закликав не допустити цього.

Потенційна зміна головуючого на місяць не принесе суттєвих політичних наслідків чи змін в організацію, проте можлива передача естафети є показовою в контексті слабкості відсутності реальних важелів впливу Організації Об’єднаних Націй. Ситуації додає абсурду той факт, що головуючим учасником Радбезу стане держава, яку очолює військовий злочинець, арешт якого є зобов’язанням всіх країн, котрі підписали Римський статут.

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Радбез ООН продовжує демонструвати свою нікчемність і це наслідок абсолютно неактуальної системи міжнародної безпеки. Постійні члени ради безпеки досі визначені на основі результатів Другої світової війни, а право вето унеможливлює будь-яку дієву роботу організації. Росія як держава-агресор можу блокувати рішення безпекової ради і в цьому часто її союзником виступає ще один постійний член — КНР.

Російська делегація в Радбезі ООН неодноразово влаштовувала перформанси абсурду й пропаганди. Наприклад, в листопаді минулого року російський представник наполягав на голосуванні за резолюцію про перевірку «діяльності біолабораторій США в Україні», а також розповсюджував неправдиві твердження про буцімто створення в Україні «брудної» бомби.

Особливо абсурдним було виголошення поспредом РФ Василем Небензею звинувачення української влади у створення неонацистських центрів підготовки дітей-бойовиків у Маріуполі. Під цими «центрами» виявився християнський дитячий будинок «Республіка Пілігрим», який заснував маріупольський пастор і багатодітний батько Геннадій Мохненко.

Потенційне головування росії в Радбезі актуалізує потребу реформувати ООН в багатьох секторах, яка назріла не сьогодні. Ця організація дедалі частіше демонструє повну нікчемність та нездатність вплинути на війни та конфлікти у світі. Найбільш агресивні та авторитарні держави такі як Китай і росія мають постійне членство та право вето. Натомість держави осі часів Другої світової війни позбавлені можливості стати постійним членом Радбезу ООН, хоча вже багато десятиліть не несуть глобальної загрози миру.

Для зміни статусу кво необхідні не поверхневі чи формальні реформи в ООН, але великі системні зміни, включно із переглядом (чи навіть перезавантаженням) членства в Радбезі ООН. Приводом до цього може бути потенційна поразка росії чи бодай сильне політичне послаблення, хоча цьому буде протистояти Китай. Можливим аргументом на користь перезавантаження може стати той факт, що постійним членом Радбезу був Радянський Союз, а не російська федерація, а його вже не існує.