У Великій Британії експеримент з «безплатним» героїном завершився передозуваннями

18 березня 2023 р. \ оновлено 22 лютого

Британська Національна служба охорони здоров’я завершила провальну програму «безплатного» героїну. Експеримент, який тривала з 2019 року коштував 4 мільйони фунтів стерлінгів, включав закупівлю героїну для наркозалежних, але полягав просто у вживанні важкого наркотика під наглядом лікарів.

Цю програму започаткували з метою продемонструвати, як державне постачання і вживання героїну контрольовано може покращити стан наркозалежних, однак результати виявилися невтішними. Протягом періоду її виконання відбулося 26 передозувань при тому, що загальна кількість учасників — всього 24 наркозалежних.

Публікація наслідків викликала обурення в британців, адже виявляється, що для кожного пацієнта-наркомана держава закупила важких наркотиків на суму у понад 165 000 фунтів стерлінгів. У правозахисній службі FAVOR UK висловили розчарування і визнали неефективним майже 4-річний експеримент: «Це жахливі відкриття, які показують, що витрати на «лікування героїном» у багато разів дорожчі, ніж на реабілітацію – місце в реабілітаційному центрі коштує близько 600 фунтів стерлінгів на тиждень… Ми просто нескінченно даємо людям все більше і більше наркотиків, а не допомагаємо їм зупинитися», — заявила представниця FAVOR UK Анна-Марія Ворд.

Британська експериментальна програма «безплатного» героїну та подібні проекти не передбачають, що наркозалежна людина взагалі відмовиться від вживання шкідливих речовин. Вони мають на меті зробити цей процес більш «безпечним» і прибрати проблему наркоманії з вулиць. Це виглядає як косметичний ремонт у будівлі, що руйнується.

Експеримент Британської Національної служби охорони здоров’я не унікальний. В багатьох державах виділяються бюджетні кошти на програми боротьби з небезпечними наслідками наркоманії, які у своїй суті не мають цілі зупинити вживання наркотиків. Наприклад, у США в Каліфорнії вже багато років системно держава виділяє десятки мільйонів доларів на закупівлю шприців і облаштування місць комфортного і «безпечного» вживання наркотиків. Але найбільша прогалина програм запобігання смертності серед наркозалежних у тому, що вони не направлені на реальну реабілітацію і повернення людей до життя без наркотиків.

Ми нерідко чуємо, що замість боротьби з певним деструктивним явищем пропонується державі легалізувати це та контролювати. Однак це не означає, що менше людей, будуть долучені до цього зла. Можливо, менше отримає фатальні наслідки від нього, проте надання «цивілізованості» шкідливим явищам не знімає їх негативний вплив на суспільство.