З середини 2010-х років для консервативних користувачів гостро постало питання свободи слова в соціальних мережах. Відкриті і закриті умови модерації, м’яко кажучи, не сприяли людям, які висловлювалися негативно про сучасні соціальні процеси, які суперечать християнським цінностям.
Протягом грудня Ілон Маск надав кільком журналістам доступ до файлів із даними про роботу компанії до зміни керівництва. Файли Twitter включають тисячі внутрішніх документів, включно з робочими дискусіями між працівниками щодо модерації вмісту. Саме викриття проблем із свободою слова та упередженою політикою працівників компанії і стало мотивацією Маска, бо перед тим, як придбати компанію він пообіцяв, що зробить приховані внутрішні файли Twitter надбанням громадськості.
У опублікованих даних міститься інформація про «тіньові блокування» для користувачів, які публікували «політично невигідну» інформацію. Це означає використання алгоритмів для «деампліфікації» твітів, тобто запобігання їх охоплення ширшої аудиторії. Це підтверджує теорію консерваторів, які вже багато років звинувачували соціальні мережі в упередженості та приховуванні дописів.
Також є дані про досить конкретні історії, такі як приховування працівниками Twitter інформацію про скандальний ноутбук сина американського президента, рішення блокування сторінки експрезидента Трампа та низки інших консервативних діячів. Особливе занепокоєння викликає ще інформація про співпрацю колишнього керівництва Twitter і ФБР, яка відбувалася у зовсім непрозорий спосіб.
Зміна власника Twitter принесла більше свободи для мікроблогів, проте постать Ілона Маска також є досить неоднозначною фігурою. Попри це, за останні місяця відбулося розблокування багатьох консервативних, зокрема християнських лідерів думок.
Раніше блокування торкнулося навіть християнських медіа. Наприклад, сторінка видання Christian Post протягом дев’яти місяців була недоступною, бо християнські автори назвали посадовця-трансгендера Рейчел Левін чоловіком, а не жінкою, як він вимагає себе називати.
Опубліковані файли Twitter є доказом консолідовано роботи між технологічними компаніями і ліберальними політиками. Наразі було пролито трішки світла на роботу саме Twitter, однак подібні алгоритми, ймовірно, використовують й інші компанії (згадати тільки їх консолідовану критику тих соцмереж, які не використовують жорстку модерацію, такі як Telegram чи Parler).
Перша поправка Конституції США захищає своїх громадян від порушення права на свободу слова з боку держави, однак вона не зобов’язує приватні компанії, такі як Twitter, Facebook, Instagram, надати цю свободу. Попри це, соціальний і політичний вплив цих компаній настільки вагомий, що було б безвідповідально ігнорувати даний чинник, коли це стосується політики і питань національної безпеки. Наразі ж важіль впливу залишається переважно в руках лівих, які використовують соцмережі для утвердження своїх наративів.
