Рішенням Кабінету Міністрів України новим головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті став Віктор Єленський. Він є відомим релігієзнавцем і депутатом попереднього скликання, який доклав зусиль для отримання томосу Православній Церкві України.
Протягом останніх тижнів більше уваги суспільства і держави прикуто до церковного питання і релігійного фактора української безпеки. Це пов’язано із серією обшуків, які провела Служба безпеки України в десятках храмів і монастирів УПЦ (МП).
Раніше президент вже анонсував кадрові зміни у службі з етнополітики та свободи совісті, а нове призначення вказує і на оновлення державної політики в сфері релігії. Це питання привертає більше уваги керівництва України і політика невтручання може змінитися на сприяння серйозним змінам у стосунках держави і релігійних організацій.
В контексті російсько-української війни гостро стоїть питання церковного зв’язку/розділення із російською церквою. Хоча УПЦ декларує повний розрив з РПЦ, проте фактично (повною мірою) і канонічно це не реалізовано. Очевидна також і відсутність єдності в самій УПЦ: частина ієрархів більш схильна до діалогу і змін, а інші опираються. Також все ще зберігається курс на міжконфесійну ворожнечу, найперше, з ПЦУ.
Зближення і замирення православних церков в Україні може бути гарним сценарієм для майбутнього православ’я в Україні, але йому має передувати повний розрив УПЦ із російським православ’ям і воля самих служителів. «У президента вже є розуміння, що томос і автокефалія Православної церкви України — це був величезний прорив. І є прагнення до врегулювання проблеми роз’єднаності православ’я в Україні», — заявив для BBC новопризначений керівник служби з етнополітики та свободи совісті.
Разом з цим, маємо звернути увагу на певне посилення ролі державних інституцій на діяльність церков, що теоретично може поширитися не лише на врегулювання статусу УПЦ (МП). Також насторожують факти, пов’язані з науковою діяльністю Віктора Єленського, яка розпочалася ще за часів Радянського Союзу. Перші його роботи, присвячені темі релігії, були цілковито лояльні комуністично-атеїстичній ідеології тієї держави.
В пізньому СРСР він публікував низку наукових праць антирелігійного спрямування і тоді ж важливе місце в його роботах приділялося дослідженню українського протестантизму. У 1989 році Єленський захистив кандидатську дисертацію під назвою «Протестантизм у процесі соціальної адаптації до умов радянського суспільства» (із негативною оцінкою вірності християн своїй вірі), а також видав низку науково-методичних робіт з критикою протестантизму.