Комуністи Китаю переобирають Сі Цзіньпіна та будують культ вождя

22 жовтня 2022 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

Сьогодні завершився ХХ з’їзд Компартії Китаю. Закрив його новий старий очільник КНР Сі Цзіньпін, якого переобрали на третій п’ятирічний термін на посаду генерального секретаря партії, тим самим зміцнивши обраний курс на посилення особистої влади та впливу Компартії на життя кожного громадянина. Фактично Сі вибудовує не лише авторитарний, але й тоталітарний режим.

Під час комуністичного з’їзду трапився цікавий епізод «внутрішньопартійної боротьби»: колишнього лідера Китаю Ху Цзіньтао без пояснень вивели під руки прямо із президії. Період його правління (2003-2013роки) вважається етапом відкриття Китаю для світу та зближення із Заходом, а самого політика називали неформальною опозицією всередині партії та висловлював незгоду з діями чинного очільника ЦК. 79-річний Ху намагався чинити опір персоналу, який його виводив, проте безрезультатно.

На ХХ з’їзді комуністи ухвалили ще кілька рішень для посилення обраного курсу. Так теорія Сі «соціалізм з китайською специфікою для нової ери» офіційно стала наріжним каменем держави, в також було затверджено поправки до Конституції, які посилюють позицію Сі Цзіньпіна всередині партії.

Китай за правління Сі остаточно втрачає ті обриси початків демократії, які зародилися у 2000-х роках. Останнє десятиліття «сильної руки» супроводжувалося поступовим поверненням до порядків, притаманних періоду заснування комуністичного Китаю (епохи Мао). Бюрократична система КНР втратила автономію і тепер цілковито залежна від волі верховного лідера. Це дуже небезпечна тенденція з огляду на розширення масових репресій, ліквідацію свободи віросповідання і зловживання спецслужб.

За три минулі роки китайська влада продемонструвала своє авторитарне обличчя, коли придушила свободу Гонконгу. Понад 1000 активістів були заарештовані або зникли безвісти і абсолютно ніхто не може гарантувати дотримання їх прав. Ніхто не знає, де вони і механізму захисту цих людей просто немає.

Ще давнішою, але не менш жахливою є політика Пекіну щодо уйгурської меншини на заході Китаю. Для «перевиховання» уйгурських мусульман уряд збудував спеціальні центри, які де-факто є концтаборами. Від релігійної нетерпимості і переслідування страждають також християни. Нереєстровані (домашні) церкви заборонені, а «легальні» церкви влада зовов’язує включити у своє вчення програму і цінності партії, тим самим перетворивши храми на центри «сінізації» населення.

Переобрання Сі Цзіньпіна не принесе Україні змін, але закріпить наявні тенденції. Вочевидь, Китай продовжить заявляти про нейтралітет, але при цьому й далі проводитиме антизахідну політику. В довготреміновій перспективі це призведе до нового формату біполярного світу і наразі Китай лише посилює позиції (включно із пошіренням геополітичного впливу на Африку та Латинську Америку).