Анджей Дуда в Києві закликав демонтувати «Північний потік-2»

Цей день є знаковим не лише як український День Прапора, але і як річниця підписання Пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року, згідно з яким Польща та країни Балтії зазнали агресії від нацистської Німеччини та СРСР. Згадуючи цю річницю Анджей Дуда висловив захоплення українським опором і солідарність у цьому протистоянні росії: «Можна сміливо сказати, що для нас це також день протесту проти війни, проти російського імперіалізму, який відроджується».

З 23 лютого дуже багато всього змінилося і Європа відчула, що вже не буде, як раніше, і стосунків з росією як раніше також не буде. Виступаючи на саміті Кримської платформи польський президент заявив про необхідність повної і безкомпромісного звільнення всієї території України:«Ми не можемо повернутися до тої лінії, що була 23 лютого. Треба звільнити усю територію України, разом з Кримом», — сказав він.

Анджей Дуда підняв тему постійності й остаточності європейської підтримки України та заявив про потребу ліквідації «Північного полоку-2». «Немає повернення до звичайного бізнесу з росією, немає повернення до таких зв’язків, коли вона воює проти України, окуповує її території. Зміна політики на Заході – це не просто призупинення «Північного потоку-2», але також його повна ліквідація, демонтаж».

Демонтаж газогону означав би остаточну відмову залежати від росії в енергетиці. Не просто як тимчасовий захід, не лише на період війни, але як нова стратегія для Європи економічно дистанціюватися. Чи підуть на це зацікавлені сторони? Для такого рішення потрібна політична воля і рішучість обірвати надії на повернення до попередніх стосунків. Наразі така ймовірність мінімальна, адже в німецькій правлячій коаліції лунають пропозиції запустити «Північний потік-2» вже зараз (про це 19 серпня заявив віцеспікер Бундестагу Вольфганг Кубікі).

На жаль, далеко не всі держави Євросоюзу готові йти на рішучі кроки, а чимало «поміркованих» політиків продовжують співчувати росії. Звідси пасивність в ухваленні рішень про обмеження чи повну заборону російського туризму в ЄС. Проте маємо й інші «острівки надії» — держави Східної Європи, які не готові йти з росією на компроміси. Зокрема Польща, Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія зараз активно напрацьовують алгоритм закриття шляху росіянам у Європу. Навіть якщо загальноєвропейського рішення не буде, то національні обмеження суттєво вплинуть на бажання громадян рф подорожувати державами «ворожого Заходу».