В Україні зростає кількість прихильників ПЦУ та атеїстів

7 серпня 2022 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати всеукраїнського опитування громадян щодо їх релігійної самоідентифікації. Дослідження проводилося в липні цього року і маємо оновлені результати й аналіз наявних тенденцій.

Згідно із статистикою КМІС, 72% респондентів ідентифікують себе з православ’ям. Цю частку складають 54% тих, хто називає себе вірянами Православної Церкви України, 14% просто православні і 4% Української Православної Церкви (раніше московського патріархату). Тут важливо зазначити, що дані свідчать про самоідентифікацію вірян, а не про формальну приналежність до церкви чи відвідування богослужінь. Саме тому майже 12 тисяч парафій Української православної церкви охоплюють лише 4% вірян, а близько 7,5 тисяч парафій ПЦУ — понад половину населення держави.

З одного боку, це позитивна динаміка, адже українці намагаються дистанціюватися від усього, що зараз чи раніше було пов’язане з москвою. Проте з іншого боку, ми все ж не бачимо масштабних натовпів у храмах ПЦУ (співмірних до зазначеної частки вірних). Це означає, що релігійна самоідентифікація не тотожна фактичній релігійній практиці.

Слідом за православними досить велику частку складають атеїсти (10%) і тут спостерігаємо найбільш тривожну тенденцію. Найбільше їх на Сході України (17%), найменше на Заході (4%), проте загальна динаміка вкрай негативна: частка невіруючих суттєво зростає (за останній рік їх стало більше на 3% від усього населення). Результати дослідження демонструють ще одну негативну тенденцію: молоді люди частіше є атеїстами і серед них прихильність до цієї «віри» є більш поширеною, ніж середні показники по всіх вікових групах. Так, серед респондентів 18-29 років атеїстів 22%, а 30-39 років — 12% відповідно.

Досить стабільною є кількість українських греко-католиків (8%), але тут простежується більший розподіл на молоде покоління (10%). Динаміка зміни частки вірних інших християнських конфесій несуттєва. Протягом останніх трьох років зберігається частка протестантів (2%) та римо-католиків (1%).

За п’ять місяців війни українці пережили великі потрясіння: змінився спосіб життя, пріоритети, цінності. Перед багатьма людьми стоять питання екзистенційного характеру і це обов’язково мало б проявитися в ставленні до релігії та церкві. З-поміж різних тенденцій можна виокремити дві: запит на українізацію церкви та свідоме відкидання Бога. Проте це лише проміжні висновки і по завершенню війни можуть або посилитися ці процеси, або додадуться нові тенденції.

Посилання на результати дослідження КМІС:

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1129&page=1